Стереотипи та утвердження, гендерні стереотипи, дискримінація, ксенофобія і расизм

 Проблеми зі стереотипами виникають тоді, коли вони занадто узагальнені або явно невірні. Говорити, що більшість клієнтів служби благодійного соціального забезпечення становлять афро-американці, - значить узагальнювати, тому що це не так. Інша проблема виникає в тих випадках, коли люди приписують негативно оцінювані розходження властивостям раси, ігноруючи при цьому несприятливі соціальні впливи. Люди можуть відзначати, що расова приналежність корелює зі злочинністю, але не бачити, що в основі цього лежить такий руйнівний фактор, як бідність. Варто виключити вплив бідності (наприклад, зрівняти темношкірих і білих американців, що належать до середнього соціального класу), і, як правило, расові розходження зникають. Насильство порівнянне з туберкульозом, що трапляється частіше серед афро-американців, але сам по собі не має ніякого відношення до раси. Скоріше й злочинність і туберкульоз походять від бідності й асоціюються з ветхим житлом і поганим здоров'ям. Багаті чорношкірі не входять у групу ризику потенційних туберкульозників, а бідні білі входять.  

 Гендерні стереотипи.

 Дослідження вказують на два безперечних факти: існують сильні гендерні стереотипи, і, як часто буває, ці стереотипи приймаються й членами тієї групи, у відношенні якої вони діють. Чоловіки й жінки погоджуються з тим, що можна судити про книгу вже по тому, яке прізвище надруковане на обкладинці — чоловіча або жіноча. Проаналізувавши результати опитування, проведеного ними в університеті, Мері Джекман і Мері Сентер прийшли до висновку, що гендерні стереотипи набагато сильніше расових. Наприклад, тільки 22 % чоловіків думали, що обидві статі рівною мірою емоційні

Із що залишилися 78 % співвідношення тих, хто вважав жінок більше емоційними, і тих, хто вважав більше емоційними чоловіків, становило 15:1. А що думають із цього приводу жінки? Їхні відповіді виявилися практично ідентичними, з різницею всього лише в один відсоток.

 Звернемося також до дослідження Наталі Портер, Флоренс Гейс і Джойс Дженнінгс Уолстедт (1983 р). Вони показували студентам фотографії "групи випускників університету, що працюють над дослідницьким проектом в одній команді", а потім пропонували їм висловити свої перші враження. Студенти повинні були відповістити на запитання, хто із цієї команди, на їхню думку, міг внести найбільший інтелектуальний внесок у даний проект. Коли група на фотографії складалася тільки із чоловіків, студенти переважно вибирали того, хто сидів на чолі стола. Коли група була різнорідної по підлозі, знову ж вибирали чоловіка, що сидів на чолі стола. А от якщо там сиділа жінка, її звичайно просто ігнорували. Кожний із чоловіків вибирався на роль лідера в три рази частіше, ніж всі три жінки разом узяті! Це стереотипне подання про чоловіка як про лідера було рівною мірою характерним не тільки для чоловіків і жінок у цілому, але й для феміністок і не феміністок, зокрема. Так наскільки ж поширені гендерні стереотипи? Дуже сильно.

Згадаємо, що стереотипи - це узагальнені подання про групу людей, і вони можуть бути вірними, помилковому або вибудуваними на надмірному узагальненні крупиці правди, у них закладеної. Як ми відзначали раніше, середньостатистичний чоловік і середньостатистична жінка дійсно до деякої міри відрізняються одне від одного по товариськості, емпатії, соціальному впливу, агресивності. Чи можна на цій підставі затверджувати, що гендерні стереотипи точні? За спостереженнями Дженет Свім

1 2 3 4 5

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні