Столипінська аграрна реформа в Катеринославській і Харківській губерніях (1906-1916 рр.)
Столипінська аграрна реформа в Катеринославській і Харківській губерніях (1906-1916 рр. )
Проблема аграрних перетворень П. А. Столипіна завжди привертала пильну увагу істориків і незмінно викликала жваві дискусії. Особливої актуальності вона набуває в теперішній час, коли гостро повстало питання приватної власності на землю. Належність власності визначає не тільки економічну систему, але й політичний лад суспільства. Крім того, в умовах сучасних спроб реформування аграрної сфери України корисно звернутися до досвіду столипінських перетворень і здобути з нього певні уроки, щоб уникнути помилок.
На всіх етапах історії нашої країни селянське питання було одним з найгостріших, але в різних регіонах воно проявлялося своєрідно, що було пов'язано з різними географічними, кліматичними, демографічними особливостями, а також традиціями, які склалися історично.
Катеринославська та Харківська губернії вважаються у відношенні гостроти аграрної проблеми порівняльно благополучними територіями, що повною мірою можна віднести й до періоду столипінських перетворень
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дослідження є складовою частиною науково-дослідницької теми, над якою працює колектив кафедри історії слов'ян Донецького національного університету (затверджена Міністерством освіти і науки України під загальною назвою "Етносоціальна та соціально-економічна історія Українського Донбасу (ХVІІ-ХХ ст. )" за № 99-1вв/13).
Столипінська аграрна реформа в Катеринославській і Харківській губерніях як реальність і ця ж проблема як наукова тема співвідносяться між собою через поняття "об'єкт" і "предмет". Якщо для дисертації об'єктом служать реальні події, які відбувалися в той період, то її предметом є характерні для даного регіону риси реформи на фоні проведення останньої в Україні та Російській імперії в цілому.
Мета дослідження - простежити процес реформування в Катеринославській і Харківській губерніях. Крім того, слід визначити, наскільки місцева модель міжреволюційної аграрної перебудови відповідає сучасним уявленням про реформування сільського господарства.
Для досягнення поставленої мети необхідно розв'язати наступні завдання:
- виявити передумови реформи в даному регіоні, показати стан общини напередодні перелому на предмет проникнення в неї капіталістичних відносин;
- визначити роль перетворень у продовженні процесу капіталізації сільського господарства, який відбувався раніше;
- розглянути процес закріплення землі в приватну власність, а також землевпорядчі заходи щодо подолання черезсмужжя та пов'язане з цим насадження дільничного землеволодіння з урахуванням природних умов, у яких воно існувало;
- виявити особливості перетворень у Катеринославській і Харківській губерніях;
- простежити вплив реформи на зміну аграрної структури, застосування вдосконалених знарядь праці, впровадження прогресивніших систем сівообігів, надання агрономічної допомоги селянам;
- висвітлити вплив перетворень на розширення посівних площ, розвиток сільськогосподарського виробництва: збори хлібів, урожайність зернових культур і продуктивність тваринництва;
- порівняти отримані показники з результатами реформи в інших губерніях і по країні в цілому;