Страхування додаткової пенсії

Пенсійного фонду України для забезпечення соціальних виплат;

4)    розробляє і в установленому порядку подає пропозиції щодо встановлення або зміни ставок страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та збору на обов’язкове д державне пенсійне страхування;

5)    організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України [5, пункт 1-2]

Згідно Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», а зокрема статті 72 «Джерела формування коштів Пенсійного фонду» визначено:

1)    страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, крім частини внесків, що спрямовуються до Накопичувального фонду;

2)    інвестиційний дохід, який отримується від інвестування резерву коштів для покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду в майбутніх періодах;

3)    кошти державного бюджету та цільових фондів, що перераховуються до Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом;

4)    благодійні внески юридичних і фізичних осіб;

5)    добровільні внески;

6)    інші надходження відповідно до законодавства Стаття 73 цього Закону «Використання коштів Пенсійного фонду» визначає напрями їх використання:

а) виплату пенсій;

б) надання соціальних послуг;

в) фінансування адміністративних витрат, пов’язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду;

г) оплата послуг з виплати та доставки пенсій;

д) формування резерву коштів Пенсійного фонду.

Накопичувальний фонд створюється Пенсійним фондом як цільовий позабюджетний фонд. Джерелами формування коштів Накопичувального фонду є:

1)    страхові внески застрахованих осіб, що спрямовуються до Накопичувального фонду;

2)    інвестиційний дохід, що утворюється внаслідок розміщення та інвестування коштів Накопичувального фонду в порядку, встановленому законом;

3)    суми від фінансових санкцій, застосованих відповідно до Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за порушення встановленого законодавством порядку нарахування, обчислення і сплати страхових внесків, щ спрямовуються до Накопичувального фонду та використання коштів цього фонду, а також суми адміністративних стягнень, накладених відповідно до закону на посадових осіб та громадян за ці порушення. [71]

Отже, можна визначити головну функцію системи пенсійного страхування, суть якої полягає у формуванні в спеціальних страхових фондах фінансових потреб учасників страхової системи в разі настання соціальних ризиків, тобто ризиків, пов’язаних із суспільною діяльністю людини, її здоров’ям матеріальним забезпеченням у старості.

Відповідно основними завданнями системи пенсійного страхування є:

-         створення та забезпечення функціонування страхових інституцій;

-         акумуляція у страхових фондах необхідних фінансових ресурсів через цільові платежі страхувальників, тобто осіб, які спрямовують частину власних коштів на користь осіб, які потребують захисту від страхових ризиків;

-         забезпечення збереження та відтворення цільового використання коштів страхових фондів;

-         розподіл ресурсів страхових фондів між застрахованими особами вразі виникнення страхового ризику у вигляді страхових виплат – пенсій;

-         регулювання відносин між учасниками страхової системи – страховиком, страхувальниками та застрахованими особами.

Отже, в загальному можна сказати, що із запровадження трирівневої системи пенсійного страхування певною мірою врегулювались питання пенсійного забезпечення непрацездатних громадян похилого віку, інвалідів, осіб, які втратили годувальника у виплаті пенсій, компенсаційних виплат, додаткових пенсій.

Страхування додаткової пенсії

У більшості розвинених країн світу пенсійне забезпечення громадян здійснюється із трьох джерел:

  1. державної пенсійної системи (в межах соціального страхування);
  2. пенсійних фондів підприємств, професійних спілок та міжнародних організацій;
  3. страховими компаніями та іншими фінансовими організаціями.

При такій структурі

1 2 3 4 5 6