Сублімація і бісоціація в творчості
Свідомість має різні рівні. І тільки частина нашої багаторівневої ак¬тивності в кожний момент освітлюється променем звуженої свідомості. Але це ще не дає відповіді на питання, як свідомість здійснює керівництво інтелектуальними процесами.
Кестлер зауважує, що несвідомі автоматизми не слід змішувати з несвідомою інтуїцією. Створення і поступова автоматизація навичок різного роду — мускульних, перцептивних, мислительних — усе це вияв принципу економії. Контроль здійснюється автоматично, поза свідомістю, і за постійних умов стратегії дій стає стереотипним. Кестлер називає це низхідним потоком розумового руху.
У звичайному рутинному мисленні ми виявляємо стереотипну по¬верховість нашого розуму, оперуючи в сутінках периферійними сферами свідомості. Часто згадувана метафора Гальтона про "передпокій", з якого ідея викликається у "приймальну залу" розуму механічно-логічним шляхом, виявилась неадекватною. Цілеспрямоване мислення в такому випадку може бути дорівняне до уважного розглядання пейзажу за допомогою звуженого зору — буде це панорама, шахова дошка чи "внутрішній пейзаж". Ті еле¬менти досвіду, які мають стосунок до мети операцій, будуть виділятись як "члени" матриці, а решта — відходити на задній план. Таким чином, перша дія в рутинному підході до проблем є "лаштуванням" коду, призначеного для вирішення завдання на основі уподібнення з ситуаціями, що мали місце в минулому
Проте проблеми, які приводять до оригінальних відкриттів, не можуть бути вирішені такою грою, тому що матриці, застосовані в минулому до проблем аналогічної природи, стають неадекватними за нового характеру ситуації, нових даних або нового типу питання. Пошук ключа до розгадки, "відмикання" блокованої проблеми відбувається в декількох планах за уча¬стю несвідомих процесів на різних рівнях психіки.
Ці стародавні, "квазіархеологічні" шари розумової ієрархії утворюють незалежний світ, яким він був колись та вімуки й відблиски якого ми бачи¬мо у сновидіннях. Існування цього світу становить історичне досягнення, яке дає вказівки на факти розумової еволюції. Ці факти не слід змішувати з ав¬томатизованими уміннями, які, колись утворившись, функціонують несвідомо в сенсі інтелектуальної економії. Ці шари розуму краще називати підсвідомими, протиставляючи їх процесам несвідомим. Підсвідоме функціонує нижче лінії шкали свідомості. Кестлер зазначає, що фрейди¬стські зауваження до слова "несвідоме" призводять до поняттєвої плута¬нини.
Період інкубації нагадує такий стан, коли людина відходить назад, щоб надалі стрибнути вперед. Як і у стані марень, тут коди логічного мислення припинено. Це приводить до тимчасового звільнення людини від тиранії вербальних концептів, аксіом, наказів, властивих певним способам мислен¬ня. Це дає змогу розуму скинути гамівну сорочку звичок, відкинути супе¬речності, розучитися й забути, щоб відчути в цих змінах велику плинність, багатобічність і навіть легковажність розуму.
Повстання проти примусу, необхідного для досягнення порядку й дис¬ципліни погодженої думки, сприяє творчому стрибку. Це симптоматично як для генія, так і для дивака. Те, що їх відрізняє, це інтуїтивне керівництво: