Сучасні підходи до проблеми математичного розвитку дошкільників

Сучасні підходи до проблеми математичного розвитку дошкільників

Проблема формування елементарних математичних уявлень дошкільників знаходить відбиття в дослідженнях класиків педагогіки та сучасних науковців (Я. А. Каменский, М Монтесорі, І. Г. Песталоцці, К. Д. Ушинський, Ф. Фребель, Г. М. Леушина та ін. ). В працях вчених наголошується на важливості та необхідності цілеспрямованого математичного розвитку дошкільників

Питання змісту й способів формування елементарних математичних уявлень були предметом дискусій у 30?50 роках, що пов'язувалось з розробкою психологічних засад методики формування математичних уявлень дошкільнят (Л. С. Виготський, Є. І. Корзакова, Г. С. Костюк, К. Лебединцев, Г. М. Леушина, М. М. Макляк, Н. Ю. Менчинська).

Основна мета формування математичних знань у дітей полягає в подачі початкових математичних уявлень, навчанні найпростішим способам виконання дій, формуванні відповідних умінь та навичок (В. В. Давидов, Г. С. Костюк, Л. П. Кочина, Г. М. Леушина, А. А. Столяр).

Аналіз психолого-педагогічних досліджень щодо проблеми формування елементарних математичних уявлень дошкільників свідчить про схильність науковців виокремлювати ефективність будь-якого одного дидактичного засобу навчання (Л. А

Венгер, Г. М. Леушина, Т. Д. Ріхтерман, О. О. Фунтікова та ін. ). Водночас, перевага поєднання різних засобів навчання експериментально доведена в дослідженнях Т. М. Дударенко, О. М. Корніяки, О. П. Усової.

Найбільш ефективною умовою формування математичних знань та умінь є створення системи навчання з урахуванням рівнів індивідуального розвитку дітей, що дозволяє поліпшити розумовий розвиток малюків (Г. С. Диковольська, Т. М. Степанова, К. Й. Щербакова). Впродовж останніх років проблема формування елементарних математичних уявлень дошкільників усе частіше розглядається через призму індивідуальних особливостей.

Темпи формування елементарних математичних уявлень, якість знань і вмінь зумовлюється змістовим компонентом навчання, відповідністю програмового матеріалу рівню психічного й індивідуального розвитку дітей, доцільним поєднанням колективних та індивідуальних форм навчання.

Рівень сформованості математичних уявлень дошкільників можна оцінити за наявністю знань та вмінь, їх якісною характеристикою і діяльністю дитини під час виконання завдань. Основними критеріями оцінки є правильність і повнота, усвідомленість та осмисленість, міцність та дієвість математичних уявлень, характер діяльності дитини та критичність мислення в процесі виконання завдань (Н. І. Баглаєва).

Сукупність необхідних умов розвитку вміння порівнювати включає: диференційоване навчання з урахуванням індивідуальних особливостей дітей; поетапне навчання порівнянювати; систематичне використання порівнювання об'єктів на заняттях і в дидактичній грі.

Отже, аналіз психолого-педагогічних досліджень засвідчує значущість проблеми формування математичної обізнаності в дошкільному дитинстві. У зв'язку з цим виникла нагальна потреба перебудови змісту навчання математики в дитячому садку, що знайшло відгук у працях класиків та сучасників вітчизняної і зарубіжної педагогічної, психологічної науки.

Удосконалення процесу навчання, зокрема навчання дітей елементам математики, й забезпечення їх математичного розвитку детерміноване відповідним змістом, формами, засобами й методами навчання. Особливе значення в цьому плані має саме зміст навчальної діяльності, який є базою освітніх стандартів в дошкільній педагогіці.

Мета навчання, як відомо, не може зводитись лише до засвоєння певної суми знань; у процесі навчання здійснюється загальний психологічний розвиток дитини - розвиток її психічних процесів, розвиток її особистості в цілому.

Очевидно, що різні аспекти розвитку взаємопов'язані: належний обсяг знань не може бути достатньою мірою засвоєний без сформованості необхідних для цього психічних процесів, засобів роботи з навчальним матеріалом, без відповідної мотивації та взаємозв'язку. Цей аспект освітнього процесу, який відрізняється від змістовного, можна назвати дійовим. Він також потребує, з одного боку, наявності соціально заданих орієнтирів, критеріїв, а з іншого, тих, що враховують вікові особливості дітей. Відсутність таких сформульованих критеріїв досить часто призводить до того, що до дітей висувають завищені вимоги або такі, що не використовують

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні