Судово-біологічна експертиза

Судово-біологічна експертиза

Судово-біологічна експертиза призначається при розслідуванні і судовому розгляді різних категорій кримінальних і цивільних справ. При її виконанні використовуються досягнення біології та криміналістики, на стику яких вона виникла.

Сучасний стан судово-біологічної експертизи визначається її предметом і рівнем наукових розробок у галузі судової біології. Предметом даної експертизи є фактичні дані (обставини) кримінальної, цивільної або господарської справи, що встановлюються на основі різних наук біологічного профілю. Він визначається змістом тих питань, на які експертом-біологом можуть бути надані відповіді.

Біологічна експертиза досліджує об'єкти рослинного та тваринного походження. Ними найчастіше бувають:

- листя, стебла, квіти, сіно, солома, кора, деревина, коріння, плоди, насіння, спори, пилок тощо;

- похідні шкірних покровів тваринного походження (волосся, пір'я, луска тощо);

- продукти переробки рослинних та тваринних організмів (корми для тварин та птахів, борошно, шматки хутра та шкіри тощо);

- продукти життєдіяльності рослинних і тваринних організмів (мед, камедь, екскременти та ін).

Головними завданнями біологічної експертизи є:

1. Установлення належності об'єктів тваринного та рослинного походження (далі - біологічне походження) до конкретного біологічного таксона (родини, роду, виду та ін. ), а також виявлення мікрооб'єктів зазначеного походження в будь-якій масі або на предметах обстановки місця події (предметах-носіях).

2. Установлення спільної родової (групової) належності декількох порівнюваних об'єктів.

3

Установлення належності об'єктів біологічного походження до одного цілого.

4. Визначення біологічних характеристик стану об'єкта (стадії розвитку організму, причин та часу змін його стану, механізму пошкодження та ін. ).

5. Установлення належності об'єктів рослинного походження до наркотичних засобів.

 

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Яка природа даного об'єкта? Якщо він біологічного походження, то яка його таксономічна належність?

Чи є на предметі-носії (зазначається, якому саме) мікрооб'єкти (частки) біологічного походження? Якщо є, то яка їх таксономічна належність?

Чи має дана маса (наприклад, зерно в мішку, вилучене в А. ) та зразки, вилучені в конкретному місці (наприклад, зразки зерна з певного сховища), спільну родову (групову) належність?

Чи є дані об'єкти частинами одного цілого (наприклад, гілля та стовбур, дві частини листка рослини тощо)?

Чи могли за певний строк статися ті або інші зміни в розвитку рослинного (тваринного) об'єкта (чи могла рослина за певний час вирости до наявних розмірів, чи могла комаха за певний час досягти стадії розвитку, у якій вона була виявлена тощо)?

Яка давність заселення трупа знайденими на ньому комахами (личинками комах)?

Чи є волосся, знайдене на предметі-носії (указується, на якому), волоссям людини (тварини)? Якщо це волосся тварини, то чи має воно спільну родову (групову) належність до волосся даної особини?

Який вік рослини, її частин?

Чи належить дана рослина (подрібнені частки рослини) до таких, що містять наркотичні речовини? Якщо так, то яка її таксономічна належність?

Чи складали раніше дані зразки наркотичних засобів одну масу?

Чи мають дані зразки наркотичних засобів спільну родову (групову) належність (за способом виготовлення, місцем вирощування тощо)?

Готуючи матеріали для дослідження, слід дотримуватись таких основних правил:

1. Якщо досліджувані об'єкти та об'єкти для порівняльного дослідження мають великі об'єми або маси, то вони направляються експертові у вигляді зразків.

Зразки сипких мас (зерно, борошно тощо) відбираються у вигляді середніх проб.

Відбираючи зразки волосся з волосяного покриву тварин, слід виривати (вичісувати) їх з різних частин тіла (спини, шиї, ніг, боків, черева і, зокрема, у зоні пошкодженої частини тіла) по 50-100 волосин з кожного місця.

Якщо досліджується сіно або солома, то їх зразки повинні мати масу в межах 0,5-1 кг. Відібрані зразки загортають у папір, не

1 2