Суть керівництва. Природа та форми влади і впливу

виконаних робіт були більшими. Пізніше ці висновки підтвердилися не повністю.

На основі порівняння автократичного і демократичного стилів керівництва можна виділити керівництво, зосереджене на роботу (теорія X) і на людину (теорія Y).

Керівник, зосереджений на роботу (орієнтований на завдання), перш за все турбується про проектування завдання та розробку системи винагород для підвищення продуктивності праці (прикладом є діяльність Фредеріка У. Тейлора).

Для керівника, зосередженого на людині, основною турботою є працівники. Керівник робить ставку на взаємодопомогу, максимальну участь працівників у прийнятті рішень, заохочення професійного зростання підлеглих тощо.

Американський дослідник Лайкерт дійшов висновку, що стиль керівництва може бути орієнтованим або на роботу, або на людину. Причому більш продуктивною є орієнтація на людину. Однак пізніше було виявлено, що є керівники, які одночасно орієнтуються і на роботу, і на людину, тобто роблять спробу створити певний інтегральний стиль керівництва.

Лайкерт запропонував чотири системи для підбору стилю лідерства, які базуються на оцінці поведінки керівників (табл. 1).

 

Таблиця 1. Чотири базових системи Лайксрта

 

Система 1

 

Система 2

 

Система 3

 

Система

 

Експлуататорсько-авторитарна

 

Доброзичливо-авторитарна

 

Консультативно-демократична

 

Базується на засадах участі

 

Згідно з системою 1 керівники мають характеристики автократів, системою 2 — дозволяють підлеглим обмежено брати участь у прийнятті рішень, системою 3 — використовують двостороннє спілкування

і допускають деяку довіру між керівниками і підлеглими, системою 4 — орієнтуються на групові рішення й участь працівників у прийнятті рішень

Четверта система найбільш дійова, базується на максимальній децентралізації, взаємодовір'ї, двосторонньому і нетрадиційному спілкуванні. Вона найбільше орієнтована на людину.

Подальший розвиток стилів керівництва привів науковців до розробки положень системи керівництва через структуру  уваги  до підлеглих.

Хоч автократичний керівник не може бути одночасно демократичним, він все-таки змушений приділяти значну увагу роботі, а також людським стосункам. Керівництво через структуру має на меті таку поведінку, коли керівник планує і організує діяльність групи і свої стосунки з нею. Увага до підлеглих допускає поведінку керівника, яка впливає на потреби більш високого рівня через довіру, повагу, контакти між керівництвом та підлеглими.

Американські дослідники Блейк і Моутон побудували «управлінську гратку», де виділили п'ять основних стилів керівництва, які враховують інтереси людей (вертикальна вісь) та інтереси виробництва (горизонтальна вісь)

При застосуванні позиції 9. 1 максимальна турбота про підприємство (виробництво) (9) поєднується з мінімальною турботою про підлеглих працівників (1). Керівник віддає перевагу поліпшенню техніко-економічних показників шляхом надання повноважень та контролю діяльності підлеглих. Він фактично диктує їм умови виконання роботи, нав'язує свої ідеї, стимулює ефективні дії, постійно захищає свої думки, в конфліктних умовах нав'язує свою позицію, не піддається чужому впливові, підкреслює недоліки в роботі та помилки підлеглих.

Якщо менеджер застосовує стиль керівництва 1. 9, то мінімальна турбота про виробництво (1) поєднується з найбільшою турботою про працівників (9). При цьому основна увага приділяється збереженню товариських стосунків між працівниками, в колективі. Така ідея буде втілюватися в життя навіть тоді, коли це може призвести до погіршення техніко-економічних показників. Керівник буде підтримувати ініціативу своїх підлеглих, ураховувати в своїй діяльності їхні ідеї, не допускати розвитку конфліктних

1 2 3 4 5 6

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні