Сутність, системи та учасники електронної комерції

— певні номінали цифрових валют. Цифрові гроші, куплені в емітента, при оплаті передаються продавцеві, який, у свою чергу пересилає їх у банк для перевірки та погашення[2]. Банк також стежить за тим, щоб кожна «монета» використовувалась клієнтом тільки один раз. У принципі емітентом цифрових грошей може виступати як банк, так і продавець або посередник. Проблема полягає в тому, що поки не реалізовано механізми конвертування цифрових валют — цифрові гроші приймаються лише їхніми емітентами. Також поки що не передбачається конвертування електронних грошей в реальні, але їх приймає все більша кількість електронних магазинів.

Перевагою систем оплати за допомогою цифрових грошей є їх під­хожість для мікроплатежів та анонімність платежів, а недоліками — необхідність попередньої купівлі купюр і неможливість одержання кредиту (системи цифрової готівки є дебетовими за своєю сутністю). Системи електронної готівки вважають конкурентом платіжним системам на основі стандарту SET. Важливим аспектом під час вибору технології є правова неврегульованість систем розрахунків в Інтернет. Для України не менш значущими факторами є неплатоспроможність більшої частини населення, відсутність широкого доступу до Інтернет та безграмотність щодо нових технологій.

Література

  1. Береза А. М. та ін. Електронна комерція: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2002. — 236 с.
  2. Діденко А. Н. Сучасне діловодство: Навч. посібник. — К.: Либідь, 1998. — 256 с. Ефимова О. Средства workflow в рамках общей концепции управления предприятия. — www.cbit.kiev.ua/Docs/wf_line.html. Козье Д. Электронная коммерция: Пер. с англ. — М.: Русская редакция, 1999. — 272 с.
  3. Матеріали сайтів http://www.aspbusiness.ru/, http://www.emoney.ru/, http://www.enterworks.com/.
  4. Рогач І. Ф., Сендзюк М. А., Антонюк В. А. Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2001. — 239 с.
1 2 3 4 5 6

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні