Театр як комунікація

незримим проводам високовольтних передач відбувається активний обмін двох духовних енергій, - від актора до глядача, від глядача до актора.

Читаючи книгу, коштуючи перед мальовничим полотном, читач, глядач не бачать письменника, живописця. І тільки в театрі людина очі в очі зустрічається з художником, що творить, зустрічається з ним у момент творчості. Він угадує виникнення й рух його серця, разом з ним живе всіма подіями, що відбувалися на сцені.

Таке співпереживання - висока радість, дарується людині театром. Якраз це й має у собі ту владну, магнетичну силу, що споконвіків тягне людину в театр.

Читач на самоті, наодинці із заповітною книгою, може пережити хвилюючі, щасливі миті. А театр не залишає свого глядача на самоті. У театрі все ґрунтується на активному емоційному взаємоспілкуванні тих, хто створює в цей вечір на сцені художній твір, і тих, для кого воно створюється.

Глядач приходить на театральне подання не як сторонній спостерігач. Він не може не виражати свого відношення до того, що відбувається на сцені. Вибух схвальних оплесків, веселий сміх, напружена тиша, безмовне обурення - у найбагатшому різноманітті проявляється глядацька співучасть у процесі сценічної дії. У театрі виникає святкова атмосфера, коли така співучасть таке співпереживання досягають найвищого розпалу...

Література 

1. В.И. Немирович - Данченко “Рождение Театра” - Москва 1989 год

2. Ю.И. Кагарлицкий - “Театр на века” - Москва 1987 год

3. Сорочкин Б.Ю. “Театр между прошлым и будущим” - Москва 1989 год

1 2 3 4 5

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні