Техніка безпеки при роботі з апаратами для функціональних досліджень. Невідкладна допомоги при ел

Зміст

1. Електрокардіографія. Робота з електрокардіографом. 3

2. Надання долікарняної допомоги ураженим електричним струмом. 4

Список використаної літератури. 8

1. Електрокардіографія. Робота з електрокардіографом

 Актуальність теми.

Сучасна діагностика серцевих захворювань не може обійтись без електро-кардіографічного дослідження. Електрокардіограмою називають графічну залежність різниці потенціалів серця від часу на протязі кардіоциклу. Знайомство з електрокардіографом, методикою зняття електрокар­діограми студентів першого курсу дозволить їм закласти базис для кра­щого вивчення пропедевтики внутрішніх хвороб.

Медпрацівник повинен знати:

• що ми розуміємо під електрокардіограмою;

<і яку інформацію вона несе нам;

« механізм утворення зубців Р, QRS. T на кардіограмі;

  • • теорію Ейнтховена;
  • • що ми розуміємо під відведенням; І, II, III стандартні відведення і т. ін.

• поняття про балістокардіографію, векторкардіографію, динамокардіографію.

Медпрацівник повинен вміти:

» правильно накласти пацієнтові електроди і підключити їх до електро­кардіографа, дотримуючись при цьому правил техніки безпеки;

  • • провести калібровку електрокардіографа і зняти ЕКГ у трьох стандарт­
  • • них відведеннях І, II, ПІ;
  • • розрахувати частоту серцевих скорочень за допомогою ЕКГ;

» визначити електричну активність серця за величиною зубця R.

Базові знання.

1. Будова і топографія серця в загальних рисах.

2. Поняття про електричний диполь, його характеристики (дипольний

3

момент і потенціал).

2. Надання долікарняної допомоги ураженим електричним струмом

Електротравма — це ураження, що виникає під дією електричного струму чи блискавки — розряду атмосферної електрики. Спричинює місцеві та загальні порушення в організмі людини. Серед місцевих уражень — опіки шкіри і тканин у місцях входу в тіло та виходу з нього електричного струму. Такі опіки бувають різними за тяжкістю, найчастіше нагадують термічні опіки III—IV ступенів. Можливий розрив тканин, що оточують місця ураження.

Найнебезпечніші внутрішні пошкодження. Оскільки наша нервова система також працює за принципом електричних явищ, вона страждає передусім. Уражений, як правило, відразу непритомніє, його м'язова система дуже скорочується, спостерігається параліч дихальної системи і глибоке пригнічення серцево-судинної діяльності.

У разі ураження блискавкою стан потерпілого ще гірший. Характерними є розвиток паралічу, глухота, зупинка дихання. Стан потерпілого в окремих випадках може бути настільки тяжким, що він мало чим відрізняється від мерця — шкіра бліда, зіниці широкі і не реагують на світло, дихання і пульс відсутні. Встановити ознаки життя в цьому випадку можна лише дуже уважно прослуховуючи ділянку серця стетофонендо-скопом чи за допомогою спеціальних приладів — електрокардіографів.

За більш-менш легких електротравм можуть спостерігатися запаморочення, загальна слабкість.

Ступінь пошкодження електричним струмом залежить від його сили (А), напруги (V), тривалості дії, а також загального стану організму (втома, алкогольне сп'яніння, виснаження, вік). Виснажені, змучені люди з хронічними захворюваннями нервової системи піддаються цьому виду пошкодження частіше заздорових. Глибина ураження тканин залежить від опору шкіри в ділянці проходження струму: що менший опір, то більша сила ураження. Найчутливішою є тонка, волога шкіра, менш чутливою — груба й суха. Має значення також характер струму (постійний чи змінний). Так, людина, яка перебуває у ванні, може смертельно уразитися струмом, який не заподіяв би їй жодної шкоди, пройшовши через суху шкіру. Описано випадки смерті у разі ураження струмом напругою 38

1 2 3

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні