Технології соціальної роботи
Технології соцiального захисту населення
Аналiз соцiально-економiчних процесiв, що вiдбуваються в усiх розвинутих країнах, переконливо свiдчить про нехiднiсть проведення спецiальних законодавчих та органiзацних заходiв по соцiальному захисту i пiдтримцi населення.
Термiн “соцiальний захист” (чи безпека”) з’явився у США у 1935 р. В Украiнi це поняття почало широко вживатися тiлъки на етапi переходу до ринку, хоча у тiй чи iншiй формi соцiальний захист завжди був притаманний суспiльству.
У свiтi склались в основному двi моделi соцiального захисту:
1) модель соцiал-демократично орiснтації iз значною роллю держави в усуспiльненнi доходiв i суттєвим значенням загалънонацiональних соцiальних механiзмiв управлiння;
2) неолiберальна з меншим ступенем державного втручання в соцiально-економiчнi процеси.
Соцiалъний захист слiд розглядати як систему захонодавчих, економiчних, соцiалъно-психологiчнiх гарантiй, яка створює працездатним громадянам рiвнi умови для покращення свого добробуту особистого трудового внеску в конкретних економiчних умовах, а непрацездатним та соцiально вразливим верствам населення надає перевагу в користуваннi суспільними фондами споживання, пряму матерiалъну пiдтримку, зниження податкiв.
Кiнцевою метою соцiального захисту є надання кожному членовi суспiльства, незалежно вiд соцiального походження, нацiональної або расовоi приналежностi, можливостi вiльно розвиватися, реалiзувати свої здiбностi. Iншою метою є також пiдтримання стабiлъностi в суспiльствi, тобто попередження соцiальної напруженостi, яка виникає у зв’язку з майновою, расовою, кулътурною, соцiалъною нерiвнiстю, знаходить вияв у страйках, актах громадянськоi непокори, сутичках мiж окремими групами населення.
Заходи соцiального захисту мають подвiйну спрямованiстъ:
• активну;
• пасивну.
Соцiальна допомога за своєю суттю є адресною, тому що надається лише тим, хто її потребус. Через соцiальну допомогу соцiальний захист виконує свою лiкувально-реабiлiтацiйну функцiю, яка полягає в тому, щоб допомогги людям, котрi потрапили у скрутну життеву ситуацiю, вберегтися вiд зубожiння та не опинитися на узбiччi суспiльства.
Теза соцiально полiтики “свобода сильним i пiдтримка слабких” досить добре вiддзеркалює суть соцiального захисту та його складових.
Зi здобуттям Україною пезалежностi й вибором курсу на побудову держави загального добробуту, iз соцiально орiєнтованою ринковою економiкою, започатковано новий етап у формуваннi системи соцiального захисту на цивiлiзованих засадах.
Головним системоутворюючим фактором соцiального захисту с законодавчо-нормативна база.