Технології консультування та посередництва

Технології консультування та посередництва

Консультування як технологiчний спосiб вирiшення соцiальних завдань — це процедура, що часто використовується у соцiальнiй роботi, в медичнiй, юридичнiй практицi спецiалiстами рiзних напрямiв з метою орiєнтації громадян, окремих осiб, сiмей, труп, общин шляхом порад, вказiвок і забезпечення необхiдною iнформацiєю.

Консультування — технологiя соцiальної роботи, яка полягає в дослiдженнi проблеми клiєнта, находженнi разом з ним позитивних шляхів її вирiшення, наданнi порад i рекомендацiй щодо наявностi для цъого соцiальних ресурсiв.

У багатьох роботах, присвячених консультуванню в соцiальнiй роботi, пiдкреслюеться, що найбiльш важливим у ньому є людям почути «самих себе».

Консультування є процесом, в якому людина досягас бiлъш високого рiвня особистiсноi компетентностi. Саме таким чином можна досягги дiйсного самопосилення (тобто збiльшення i бiльш широкого використаиня власного потенцiалу) клiєнта. У консультуваннi не заохочуються пасивнiсть i залежнiсть клiєнта. Навпаки, створюється ситуацiя, коли клiєнт вiдчуває себе людиною, яку розумiють, чують, поважають. Це сприяє розвитку довiри клiєнта до самого себе i эростанню його здатностi приймати власнi рiшення.

Найбiльш важливий результат консультування — перетворення внутрiшнього свiту клієнта.

У свой бiльшостi консультацiї допомагають особi, яка консультується, комплексно i об’єктивно оцiнити проблеми, глибше iх усвiдомити й здiйснити оптимальний вибiр варiант дiй, поведiнки. Консультант сприяє лiквiдації дефiциту iнформацiї про об’єкт та предмет дослiдження чи перетворення, озброює клiєнта новими пiдходами, iнновацiйною iнформацiєю.

Результатами консультування можуть бути: покращення розумiння (проблеми, себе, оточуючих); змiна емоцiйного стану; здатнiсть до прийняття рiшення; здатнiсть до здiйснення даного рiшення; пiдтвердження своiх думок, почуттiв, рiшень; отримання пiдтримки; пристосування до ситуації, яку неможливо змiнити; потшук i вивчення альтернатив; отримання практичної допомоги через прямi дії (консультанта й iнших спецiалiстiв, яких залучив консультант); розвиток наявних умiнъ i навичок, набуття нових; отримання iнформації; реагування на дії iнших людей та ситуацiю.

Основними принципами проведення консультацiй є:

1

Доцiлънiсть i цiлеспрямованiсть. Консультацiя повинна мати конкретну мету, чiтко вирiшувати поставлене завдання, проблему.

2. добровiльнiсть i ненав’язливiсть, Той, кого консультують, може в будь-який момент вiдмовитися вiд допомоги консультанта. Ефективнiсть консультації визначається цiннiстю iдей, а не статусом консультанта.

3. Методична грамотнiсть i компетентнiсть. Ядром технології процесу консультування є встановлення довiрливих взаємин консультанта i того, кого консулътують. Грамотний консультант повинен мати широку ерудицiю і бути компетентним в галузi обговорюваноi проблеми, вмiти методично грамотно, переконливо вести консультації.

Консультування здiйснюєтъся різними способами залежно вiд рiзноманiтностi умов дiяльностi i особистiсних якостей клiєнтiв, вiд концепцiй і методiв втручання, що використовуються професiоналами. Згiдно з моделлю органiзацiйного розвитку успiшна змiна складасться з таких стадiй: розблокування, змiна, заблокування.

Консультування не є одномоментною акцiєю, це — процес. Воно мае протяжнiсть у часi, тому в цьому процесi можна видiлити декiлька етапiв.

Основнi з них:

• вияв причин, що спонукали клiєнта звернутися за консультацiєю;

• аналiз, оцiнка i дiагностика проблеми;

• формулювання проблеми i визначення цiлей консультації

• встановлення стратегій i плану дiй;

1 2

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні