Технології обслуговування в будинку дитини та інтернатних закладах

відпочинку, самопідготовки до уроків. Кімнати та коридори мають бути освітлені відповідно до пункту 4. 2. Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14. 08. 2001 № 63 (далі – ДСанПіН 5. 5. 2. 008-01). Кімнати відпочинку облаштовуються м’якими меблями, теле - та аудіо -апаратурою, комп’ютером, підключеним до мережі Інтернет, іграшками, живими квітами.

Обов’язковою вимогою є обладнання соціальних кімнат, де діти мають змогу закріплювати навички самообслуговування, приготування їжі тощо.

 Особливу увагу слід звернути на облаштування харчоблоків та кімнат прийому їжі. Відповідно до ДСанПіН-5. 5. 2. 008-01 „Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання“ від 15

04. 1997 № 136/1940 має бути вільний доступ дітям до питної води в приміщеннях закладу.

 З метою забезпечення права дітей на звернення, пропозиції, скарги до органів влади, до Уповноваженого Президента з прав дитини, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини необхідно облаштувати у кожному інтернатному закладі стенди з відповідною інформацією та номерами телефонів „гарячих ліній“, скриньку скарг та пропозицій.

 З метою організації професійної соціалізації учнів інтернатних закладів відповідно до пункту 3. 3. заходів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 08. 07. 2011 № 765 „Про затвердження заходів щодо удосконалення діяльності інтернатних закладів на період до 2012 року“ інтернатні заклади обов’язково укладають угоди з професійно-технічними училищами відповідного профілю, з урахуванням стану здоров'я, особистісних можливостей дітей та запиту ринку праці в регіоні.

 Водночас, відповідно пункту 3. 4. заходів, затверджених вищезазначеним наказом, інтернатні заклади мають налагодити співпрацю з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування щодо вирішення питань подальшого навчання або працевлаштування випускників інтернатних закладів.

Нажаль серед числених проблем, з якими соціальний працівник стикається при роботі в інтернатному закладі, психологічна проблематика домінує. Це є наслідком специфіки життя дитини у закладі, яка накладає свій відбиток на розвиток і подальшу долю дитини, а також безліччю психологічних проблем, з якими діти потрапляють до інтернатного закладу – адже причинами потрапляння туди дитини можуть бути бездоглядність, смерть близьких, насильство над дитиною та ін. В залежності від цих специфічних чинників, які мають місце у житті вихованця інтернатного закладу, його психологічний портрет буде незадовільним і це заважатиме нормалізації його життя.

Як правило, діти, які виховуються в інтернатному закладі, мають такі психологічні проблеми:

  • педагогічна занедбаність;
  • позиція утримання (як проблема мотивації та постановки життєвих цілей);
  • проблема спілкування з іншими людьми (невміння встановити тісні емоційні стосунки, порушення інтимно-особистісного спілкування, неадекватне ставлення до дорослого тощо);
  • неготовність до створення власної сім’ї через відсутність чітко сформованого образу сім’ї.

Важливим є адекватний виховний процес у інтернатному закладі. Його функціями має бути як корекція вже існуючих недоліків психологічного розвитку, так і запобігання формуванню нових в умовах інтернату; формування комфортного і відповідного до психологічних потреб дитини середовища навколо неї; формування ставлення до життя в цілому: адекватної мотивації, моделі спілкування з іншими, образу сім’ї.

До виховного процесу варто включити як безпосередньо виховні заходи, так і особливості спілкування працівників

1 2 3 4 5

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні