Технологiї соцiальної експертизи

Технологiї соцiальної експертизи

Під експертизою слiд розумiти дослiдження певного питання, що вимагає спецiалъних знань, подання мотивованого висновку.

Термiн “експертиза” походить вiд латинського еkspertus - досвiдчений.

Головна специфiчна риса експертизи полягає в тому, що вона являє собою вивчення завдання, яке погано пiддається кiлъкiсному аналiзовi i важко - формалiзацiї, але яке вирiшується шляхом формування думки спецiалiста, здатного заповнити нестачу iнформації дослiджуваного питания, опираючись на свої знання iнтуїцiю, досвiд вирiшення подiбних завдань, i систематизувати цю iнформацiю.

Опитування екпертiв дозволяють вирiшувати ряд складних і важливих завдань:

 • оцiнити рiзнi ситуацiї i дiагностувати “соцiальнi хвороби”, а також виявити сутнiснi характеристики дослiджуваних об’єктів;

• умови для вибору iз декiлькох варiантiв пропонованих соцiальних моделей, нововведень одного, оптимального варiанту;

бути основою у соцiальному прогнозуваннi, побудовi моделей майбутнъого i пошуковi шляхiв та засобiв їх реалiзацій.

Запропоноване трактування соцiальної експертизи зумовлює такi функції:

• дiагностична — огляд стану соцiального об’єкта в момент дослiдження;

• iнформацiйно—контролъна функцiя — дослiдження iнформацiї про соцiальний об’ект і його оточення з метою встановлення їх достовiрностi та внесення вiдповiдних корктив, якщо iнформацiя мiстить викривлення;

• прогностична функцiя - вияв можливих станiв соціального об’єкта в коротко, середнъо- i довготривалiй перспективi та можливих сценарїiв досягнелня об’єктом цих станiв;

• проектувальна функдiя — вироблення рекомендацiй для соцiального проектування і прийняття управлiнських рiшень.

Потреба у проведеннi експертизи виникає шоразу, коли рішення нормативного характеру може негативно чи позитивно позначитися на життедiяльностi людей; при цьому в органу, що приймає рiшення:

1)немає ясностi:

• стосовно можливих масштабiв впливу рiшення, що приймається, на життєдiяльнiсть людей;

• у тому, наскiльки рiзними будуть наслiдки реалiзацiї рiшення для рiзних соцiальних груп, рiзних територiй, у рiзних соцiокулътурних умовах;

• у тому, яке ресурсне забезпечення необхiдне для вирiшення певних проблем.

Така яснiсть не може виникнути через такi причини:

• вiдсутнiстъ загальної думки при прийнятгi рiшень;

• нестача аргументiв “за” i “проти” пiдготовленого рiшення;

• неможливiсть отримати аргументи iншим, крiм експертного, шляхом.

2) є намір :

• прогнозувати наслiдки своїх рiшень i соцiально-проектної дiяльностi;

• аргументовано протистояти зовнiшньому тисковi (наприклад, органам бiльш високого рiвня);

• використовувати у своїх дiях авторитет спецiалiстiв.

З) є декілька рішень, що суперечать один одному, а це потребує наявності зовнішнього арбітра, щоб вибрати найкращий варіант.

Мета i завдання соцiалъної експертизи не можуть бути безмежними, в iншому випадку її проведения втратить практичний смисл. Соцiальним пiдсумком експертизи має бути встановлення вiдповiдностi дiялъностi органiв державної влади i iнших соцiальних iнститутiв соцiальним iнтересам громадян i завданням соцiалъної полiтики.