Текстові побудови на основі сполучення речень

позначена семантико-синтаксичною єдністю, опертою на тісні синтаксичні та смислові зв’язки ядерного та периферійних компонентів. Незважаючи на те, що зміст речень не є повідомленнями про один і той же самий предмет мовлення, помітне переважне значення предмета мовлення, про який повідомляється в базовому реченні, а предмет мовлення супровідного речення займає місце на другому плані, сприймається як факультативний, відгалужений від головного.

У другому прикладі ССЦ, що цікавить нас, представлене в одній фразі. Центральним реченням є. . . у фільмі багато музики (компонент Природно виражає авторську точку зору, адже фільм присвячено музикантові, музичному мистецтву). Далі, після тире, йде неповне речення, в якому повідомляється, хто створив цю музику, чия це музика (Романа Леденьова); затим, після двокрапки, йде знову-таки неповне речення, з’єднане корелятивним зв’зком із першим реченням (чистою, схвильованою, "рахманіновською" в своїй основі), в ньому називаються ознаки, шо характеризують цю музику; останнє речення також характеризує музику фільму (яка тактовно й ненав’язлива вписується в екранну тканини). Ось ці три речення й слугують для розширення інформації про музику фільму (що, природно, пов’язано і з власне конструктивним розширенням).

Третій приклад. Складне синтаксичне ціле вбирає дві фрази. У першій повідомляється про подію, яка становить основу інформації (відкрито новий міст над головним річищем). У наступній фразі дано деякі деталі, подробиці, що стосуються цієї події (це сталося через лічені хвилини після того, як плавучий кран підхопив останній прогін і з ювелірною точністю опустив його на бетонні опори). Таким чином, друге речення слугує для розширення, деталізації змісту основного речення. В цьому полягає його композиційно-змістова функція, необхідна для реалізації інформаційного задуму.

2. Складне синтаксичне ціле з відношеннями конкретизації. Розгляньмо приклад: А культурну людину - й молоду, й дорослу - завжди вирізняли скромність і тактовне ставлення до людей. Якщо у інших там, де вона вчиться або працює, немає можливості носити дорогі "престижні" речі, то й вона не носитиме їх. Це один із виявів внутрішньої культури, інтелігентності, духовності - рахуватися з іншими людьми

Фрагмент вбирає складне синтаксичне ціле з відношеннями конкретизації (крім того, є й інші відношення), воно виступає основою цього фрагмента. Речення, що повідомляє про основний предмет мовлення А культурну людину. . . завжди вирізняли скромність і тактовне ставлення до людей (компонент і молоду, й дорослу слугує для розширення основної інформації). До другої фрази входить речення-конкретизація. Воно містить повідомлення про конкретний приклад, пов’язаний із темою тексту, й слугує для того, щоб реальніше, точніше донести смисл основного речення.

Елементами опорного речення, котрі потребують конкретизації, часто виступають такі слова (та словосполучення з ними), як великий, вагомий, широкий, значний, немало, багато, незвичайний, не зовсім звичайний, своєрідний, особливий, неймовірний, оригінальний і т. д. На осьовій лінії автомобільної траси біля фортеці-героя, звівся на 14-метрову висоту незвичайний уїзний знак. За задумом, цей знак із монолітного залізобетону, увінчаний фортечними зубцями, має символізувати стійкість захисників Батьківщини. . . ; Своєрідний ювілей відзначив берлінець Хорст Геттель: ось уже тридцять років живе він в оточенні. . . отруйних змій. Х. Геттель працює на єдиній такого роду фермі, де вирощують змій. Елементи, що потребують конкретизації, використовуються в текстах із метою узагальнення, необхідного для того, щоб одразу можна було "схопити" суть повідомлюваного, або для того, щоб зацікавити

<< 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 >>

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні