Текстові побудови на основі сполучення речень
Перший фрагмент у семантико-синтаксичному плані є складним синтаксичним цілим. Спочатку йде речення, в якому повідомляється про факт створення театром певного гастрольного репертуару. Далі йде речення, яке слугує для якісного поцінування цього факту, тобто містить його трактування, коментар: Сам вибір виявив продуманість, серйозність, смак, без яких неможлива та висока художня культура, яка позначає майже кожну з показаних рижанами вистав. Існування цього речення диктується його зв’язком із опорним, тільки завдяки цьому реченню функціонує коментувальне речення, що його стосується
Другий фрагмент являє собою складне синтаксичне ціле з двома типами супровідних відношень, що визначає спочатку формування ССЦ з коментуванням, а потому додається до цього ССЦ речення, що слугує для розширення інформації попереднього речення. Отже, основне речення - це судження про факт (Прикладом плідного співробітництва вчених місцевих вузів і виробничників є створення в об’єднанні лабораторії елєктроерозійної обробки), затим до нього примикає коментувальне речення, в якому йдеться про переваги нової технології, про оцінку, яка має соціальну значущість. Єдність опорного та коментувального речень безсумнівна, особливо необхідне це "єднання" коментувальному реченню, бо в іншому випадку (без співвіднесеності до коментувального речення) воно просто зависне в повітрі, його функція стане непотрібною.
Третій фрагмент - це ССЦ, яке складається з двох речень (конструкція виконує функцію ліда в розширеній замітці). Коментувальне речення розкриває суть: що ж являє собою новий фільм, показаний у програмі телебачення. Таким чином, речення-повідомлення про демонстрацію фільму та супутнє йому коментувальне речення складають семантико-синтаксичну конструкцію, що стосується одного предмета мовлення – перше речення є повідомленням безпосередньо про предмет мовлення, друге також "працює" на цей предмет мовлення, виступаючи як оцінне, таке, що характеризує.
Четвертий фрагмент. Складне синтаксичне ціле вбирає в себе чотири речення, що перебувають у супровідних відношеннях, у тому числі - коментування. Перше речення - це повідомлення про подію. Друге - також повідомлення про факт, являє собою речення, що слугує для розширення інформації, даної в першому реченні. Далі йдуть два коментувальні речення. Одне містить оцінку Заключного акта (Народи по праву нарекли його Хартією миру в Європі), друге виражає оцінку події - підписання Заключного акта (То була воістину масштабна подія післявоєнної