Тенденції розвитку української сім’ї

Вплив сім”ї на суспільство полягає у здійсненні нею таких функцій, як народження та виховання дітей, соціалізація поколінь, вироблення цінносних орієнтирів, тому у сучасному світі зростає інтерес до вивчення сім”ї.

Для України це питання особливо важливе, оскільки кризові явища перехідної економіки значно погіршили становище сім”ї в суспільстві. У переважної більшості сімей прибутки значно нижчі за необхідні витрати, що спричинило зменшення витрат на культурні потреби; виникає небезпека деформації соціалізації нових поколінь. Особливо ці зміни зачепили молоду сім’ю в Україні. У результаті досліджень, проведених Українським науково-дослідницьким інститутом проблем молоді*, виявлено, що основні зміни інституту сім”ї полягають у появі нових нетрадиційних форм шлюбу, зміні пріоритетних інтересів сімейних груп, що має дві тенденції: збільшення кількості бездітних шлюбів та піднесенню серед сімейних цінностей матеріального забезпечення.

Проаналізувавши принципи сімейного законодавства України та країн Східної Європи, можна дійти висновку, що його принципи у цих країнах майже тотожні.

Це пояснюється належністю до однієї правової системи – романо-германської або континентальної, характерними рисами якої є поділ права на публічне і приватне, тенденція до кодифікації законодавства, єдина ієрархічна система джерел права.

У приватному секторі континентального права особливо помітна єдність принципів теоретичної бази. Крім того, відносини, врегульовані приватним правом, поєднує канонічне право, оскільки Україна та країни Східної Європи є християнськими. До того ж, серед країн континентальної системи права деякі вчені, зокрема Піголкін А. С. , виділяють ще кілька підсистем, однією з яких є соціалістична правова система. Ця система мала багато зовнішніх ознак романо-германської, але відкидала охорону приватної власності, багатопартійность, розподіл влад. На даному етапі постсоціалістичні країни знаходяться у стані реформування свого законодавства

 1. Для українського суспільства, яке шукає дійсні принципи власного розвитку особливо важливим є дослідження проблем молодої сім’ї її взаємодії з суспільством, зумовлене необхідністю пошуків і впровадження в соціальну практику принципів розвитку суспільства і людини.

   Найближчим середовищем, в якому формуються настанова на той чи інший тип поведінки, є саме родина. Тому, існуюча залежність між рівнем морального виховання підлітків й організацій сімейних відносин становить один з найважливіших факторів поведінки у дітей, підлітків, а також і особи на всьому її життєвому шляху [2].

Реально ж суспільство применшує роль сім’ї у цьому процесі, розглядаючи її лише як афективну фортецю, замкнену на приватних інтересах [3]. На фоні цих тенденцій зростає кількість людей з делінквентною поведінкою, адже проблеми особистості не можна відділити від проблеми сімейної дезорганізації. Такі тенденції не є особливість однієї країни. Вони спостерігаються як в Європі, так і в інших частинах світу.

В американській соціології визначається сімейна дезорганізація як розрив сімейної єдності, порушення структури соціальних ролей, коли один або більше членів родини не можуть точно виконати свої рольові зобов’язання [1].

2. Головними формами сімейної дезорганізації виступають:

2. 1. Неповна сімейна група, незакононароджуваність, і як наслідок - зростання кількості позашлюбних дітей. Хоча про таку родину не можна говорити, що вона розпалась (бо вона ніколи не існувала), - незакононароджуваність може все-таки розцінюватися як одна з форм сімейної дезорганізації. Во-перше, тому, що батько-чоловік не може виконувати

1 2 3

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні