Теорія держави і права в системі юридичних наук
Професор С. Комаров у підручнику з питань загальної теорії держави і права, визначаючи поняття науки про державу і право, характеризує її як суму та систему знань про загальні політико-юридичні закономірності виникнення, розвитку і функціонування державно-правових явищ. Видатний український вчений-юрист П. Недбайло вважав, що теорія держави і права є наукою про загальні та об'єктивні закони розвитку держави і права, а не тільки підсумком наукових знань, накопичених окремими юридичними науками. Це наука про державу і право у цілому, хоча вона й не вивчає всіх сторін державно-правового життя. Зазначена галузь знань охоплює те єдине спільне, що властиве державі і праву загалом, а отже, і кожному державно-правовому явищу в нескінченній їх багатоманітності. Звичайно, воно вивчається не ізольовано, а у діалектичній єдності, нерозривному зв'язку з особливостями державних установ та галузей права, інших державних і правових інститутів. Зв'язок цілого і окремого базується на взаємопроникненні загальних та окремих закономірностей, але розглядається з точки зору загальних законів розвитку. З огляду на те, що теорія держави і права вивчає загальні закономірності розвитку держави і права, вона є загальною теорією держави і права.
У статті «Загальна теорія держави і права», вміщеній у 2-му томі «Юридичної енциклопедії», проф
Всі наведені визначення, суттєво доповнюючи одне одне, у цілому дають більш-менш повне уявлення про те, чим є наука теорії держави і права, формулюють її дефініцію, виходячи з класифікації її як науки.
Предмет теорії держави і права, його особливості
Вже з визначення поняття теорії держави і права як науки та її класифікаційних ознак можна з'ясувати у загальних рисах предмет, який вона вивчає, та деякі його особливості. Але для повного засвоєння навчального курсу теорії держави і права слід ширше і глибше ознайомитись з тим, що саме, у якому обсязі, для чого і як досліджує ця наука, проаналізувати характерні риси суспільних явищ, які вона опановує, їх відмінність від соціальних категорій, що досліджуються іншими науками.
Кожна наука має свої об'єкт і предмет дослідження. Об'єкт — це ті явища, котрі вивчаються наукою, предмет — те, що цікавить дану науку в конкретному об'єкті. «. . . Пізнання — це шлях, який веде від об'єкта до предмета, від первинних (чуттєвих, емпіричних) знань про право і державу до теоретичного, науково-юридичного (понятійно-правового) знання про ці об'єкти».
Загальним об'єктом досліджень для суспільствознавчих наук є суспільство, суспільні процеси, суспільні відносини, суспільне життя, становище і роль особи у суспільстві, суспільна свідомість. Юридична наука, яка належить до системи суспільствознавчих наук, має своїм предметом державу і право, державно-правові явища, правовий статус людини та громадянина у державі і суспільстві тощо.