Теорія гендеру як науковий напрямок
2. Друга чверть ХХ ст. - ‘‘психологію статі'' змінила "психологія статевих відмінностей", які вже не зводилися до сексуальності, але здебільшого вважались заданими природою.
3. Третя чверть ХХ ст. - цей термін змінюється на м'якший - ‘‘відмінності пов'язані зі статтю". Коло досліджуваних психічних явищ розширилося, а вплив біологічного детермінізму слабшав.
4. Кінець ХХ ст. - початок ХНІ ст. їх стали називати "гендерними відмінностями", які можуть взагалі не мати біологічної основи.
Сам гендерний підхід за наявності смислової варіативності поняття "гендер" може також включати в себе певні специфічні особливості теоретичного ракурсу, що свідчить про дискусійність і багатоплановість гендерних досліджень, що приводять до неоднозначності рішень. Так, гендерно-чутливий підхід (Гірдман, 1991) концентрує увагу на індивідуальних відмінностях і на відмінності поглядів чоловіків і жінок, при визначенні статусної рівності між ними.
Гендерно-нейтральний підхід наполягає на визнанні рівностей статей при тому, що гендерні відмінності визнаються незначними і не допускають ціннісних визначень.
При гендерно-стереотипізованому підході визнаються відмінності, але заперечується рівність між статями
Гендерна педагогіка бере за основу те, що гендерна ідентичність не є одноманітною, жорсткою, однаковою для всіх чоловіків і для всіх жінок у рамках своєї статі. Через це, розробляючи структурно-функціональну модель соціалізації, ми виходили з визнання варіативності, індивідуальності, пластичності гендерних відмінностей.
В сучасних умовах систематизовані дослідження гендеру називають по-різному. Крім усталеної назви, "гендерні дослідження", пропонують й інші - ‘‘гендерознавство'' "гендерологія", "гендергетика". Розкриємо зміст пропонованого.
Гендерознавство визначається як система знань про соціальний статус жінок і чоловіків, їх взаємовідносини як безпосередньо у процесі самоорганізації та самоуправління власного життя, так і через громадські і державні структури, що зумовлені історично визначеним способом засобів виробництва та способом виробництва суспільного й індивідуального життя.
Гендерологія як основний предмет наукового вивчення розглядає гендерні відносини. Це нова для Східної Європи міждисциплінарна галузь наукових досліджень.
Гендергетика - термін яким окремі науковці пропонують називати міждисциплінарний напрямок наукового пошуку - гендерні дослідження, який інтегрує часткові науки про людину, що вивчають гендер, виявляє загальні закономірності, тощо, і в рамках якого конструюється апарат для гендерних досліджень.
Гендерна наука відносно молода, тому й тлумачення самого поняття "гендер" ще й досі є проблематичним. Насамперед гендер виступає як система, що містить:
1. систему знань;
2. гендерну систему суспільства;
3. гендерні практики.
Як система знань гендер є комплексом соціально-філософських, соціологічних, політологічних, психологічних, культурологічних та інших теорій, що аналізують розвиток чоловічої та жіночої ідентичності та суб'єктивності, становище жінки й чоловіка в суспільстві, систему чоловічого домінування, формування нормативних зв'язків "чоловічого" та "жіночого" в певній культурі.
Гендерна система суспільства - сукупність взаємопов'язаних інститутів та організацій, за допомогою яких соціально, ідеологічно й організаційно будуються взаємини між жінкою і чоловіком, ставлення суспільства до проблем статі, формується реальна статева нерівність або рівність, здійснюються завоювання, реальне утвердження й гарантії прав, свобод