style="font-size: Друга модель мотивації робить основний наголос на потреби вищих рівнів - це теорія Девида Макклеланда, який вважав, що людям властиві три види потреб: влади, успіху, причет­ності.

Люди з потребою влади проявляють себе як енергійні особи, які не бояться конфронтації й намагаються відстоювати свої по­зиції. Управлінці дуже часто залучають людей з потребою влади, бо вона дає можливості виявляти й реалізувати її. Люди з потребою влади - не обов'язково кар'єристи.

Потреба успіху задовольняється не визнанням успіху люди­ни, що лише стверджує її статус, а процесом доведення роботи до успішного завершення. Люди з високорозвинутою потребою ус­піху ризикують помірно, люблять ситуації, в яких вони можуть взяти на себе особисту відповідальність за пошук вирішення проблеми й бажають, щоб досягнуті ними результати заохочува­лися цілком конкретно. Макклеланд зазначає: «Неважливо, на­скільки сильно розвинута у людини потреба успіху. Вона може не мати успіху, якщо не буде для цього можливості, якщо ор­ганізація не надасть достатню можливість виявити ініціативу й не буде винагороджувати її за те, що вона робить».

  

3. Мотивації  на  підставі   причетності 

Мотивації  на  підставі   причетності:   люди  зацікавлені  в компанії знайомих, налагодженні дружніх стосунків,  надан­ні допомоги іншим. Люди з розвинутою потребою причетності залучаються до такої роботи, яка надає їм значні можливості со ціального спілкування.

3. 1. Двочинникова теорія

 Двочинникова теорія мотивації стверджує, що задоволення   роботою має два компоненти. Менеджер, який намагається мотивувати працівника, використовуючи лише гігієнічні чин­ники, такі як платню та хороші умови праці, швидше за все не досягне успіху. Щоб мотивувати працівників і домогтися вищо­го рівня задоволення, менеджер повинен також пропонувати такі чинники, як відповідальність та можливість просування по службі (мотиваційні чинники).

Модель мотивації Фредерика Герцберга виділяє дві категорії потреб, які називаються «гігієнічні фактори» й «мотиваційні». Гігієнічні фактори пов'язані з навколишнім середовищем, в якому здійснюється робота

Мотиваційні фактори пов'язані з самим характером і змістом роботи.   

При відсутності чи недостатній наявності гігієнічних фак­торів у людини виникає незадоволення роботою. Герцберг вва­жає, що працівник починає звертати увагу на гігієнічні фак­тори тільки тоді, коли вважає їх реалізацію неадекватною або несправедливою. Наявність гігієнічних факторів не завжди мо­тивує працівників. Вони лише сприяють виникненню незадово­лення працею.

Щоб досягти мотивації, керівник повинен забезпечити моти­вуючі фактори, дати відчути виконавцю всю складність й зна­чимість дорученої справи, незалежність у виборі рішення, від­сутність монотонності й рутинних операцій, самостійність.

 

3. 2. Теорія очікування

Теорія очікування  базується на тому, що наявність активної потреби не є єдиною умовою мотивації людини на досягнення  певної мети (рис. 23). Модель очікувань у мотивації складна, од­нак порівняно точно описує процес мотивації. Відповідно до цієї моделі менеджер повинен розуміти, чого ба^жають працівни­ки (наприклад, платню, просування по службі або статус), щоб почати мотивувати їх. Людина повинна сподіватись, що її по­ведінка дійсно приведе до досягнення бажаного. При аналізі мо­тивації до праці теорія очікування підкреслює важливість трьох взаємозв'язків: затрати праці - результати; результати - винаго­рода і задоволення винагородою.

3. 3. Теорія справедливості

. Теорія справедливості базується на тому, що люди суб'єктивно оцінюють одержану винагороду, зіставляючи її з витраченими зусиллями і з розміром винагороди інших людей, які виконали таку саму роботу. Якщо це зіставлення не подо­бається тому, хто порівнює свою винагороду