Типологія уроків у лінгводидактичній спадщині О.М. Біляєва

вмінь; 4) урок узагаль­нення та систематизації знань; 5) урок контролю і ко­рекції знань, навичок та вмінь; 6) комбінований урок. Однак учений застерігав від її ідеалізації, оскільки будь-яка загальнодидактична класифікація дає лише загальні орієнтири, що інтерпретуються в методиці навчальних предметів. Щодо викладання української мови названу вище класифікацію не можна використо­вувати беззастережно, тому що, на думку дослідника:

1) уроки засвоєння нових знань мають поступити­ся місцем урокам вивчення нового матеріалу, де вив­чається теоретичний матеріал задля застосування йо­го в інтенсивній мовленнєвій практиці;

2) некоректно найменовано «уроки засвоєння на­вичок і вмінь», бо йдеться про їх вироблення, до того ж за традицією такі заняття називаються уроками за­кріплення вивченого;

3) за браком годин на вивчення української мови, яких, на жаль, з роками не більшає, немає можливості виділяти спеціальні «уроки засвоєння знань, навичок та вмінь»: словесник здійснює це в процесі всього вив­чення мови на різних типах уроків;

4) у класифікації не знайдено місця урокам повто­рення, неправомірно заміненим уроками узагальнення і систематизації знань; правильно організоване про­тягом уроку повторення має на меті попередити забу­вання, повторити і закріпити раніше вивчене на вищо­му рівні і новому текстовому матеріалі [3, с. 32-34].

З аналізу наукової спадщини О. М. Біляєва випли­ває, що уроки рідної мови орієнтовно можна поділити на дві групи: аспектні й уроки розвитку зв'язного мов­лення. Мета аспектних уроків — на основі засвоєння теоретичних відомостей з мови сформувати у школя­рів фонетико-орфоепічні, лексико-фразеологічні, словотвірні, граматичні і правописні вміння й навички.

До аспектних належать: уроки вивчення нового матеріалу, або засвоєння нових знань; формування умінь і навичок; проведення контрольної роботи; ана­лізу контрольних робіт; узагальнення і систематизації вивченого, повторення окремої теми, розділу [1, с. 27-32].

Структуру уроку вивчення нового матеріалу ста­новлять такі елементи: 1. Перевірка домашнього зав­дання. 2. Підготовка учнів до сприймання нового мате­ріалу. 3. Повідомлення теми і мети уроку. 4. Пояснення вчителем нового матеріалу. 5 Вправи на закріплення здобутих знань. 6. Підсумки уроку. 7. Завдання додому та інструктаж до його виконання.

Оскільки, за висловом дослідника, така схема уро­ку є «орієнтовною», то пропонується ще один варіант побудови уроку цього типу: 1. Перевірка домашнього завдання. 2. Повідомлення теми і мети уроку. 3. Розбір прикладів з метою з'ясування мовного явища. 4. Робо­та учнів над висновками. 5. Вправи на закріплення. 6. Завдання додому.

Структура уроку формування вмінь і навичок ба­читься дослідникові в таких варіантах:

І поурочна схема: 1. Повідомлення теми майбутньої роботи, усвідомлення її учнями. 2

Відтворення теоретичних відомостей, застосування яких буде по­трібним на уроці. 3. Виконання учнями вправ. 4. Пере­вірка якості самостійної роботи учнів. 5. Завдання до­дому. 6. Підсумки уроку.

II поурочний план: 1. Перевірка домашнього зав­дання. 2. Повідомлення теми і мети уроку. 3. Усне за­кріплення теоретичних відомостей. 4. Самостійна ро­бота учнів і її перевірка. 5. Підсумки уроку. 6. Завдан­ня додому.

Структура уроку контрольної роботи: 1. Повідом­лення мети перевірки та способів її проведення. 2. Ус­на перевірка знань учнів (фронтальна). 3. Самостійне виконання учнями контрольної роботи. 4. Відповіді вчителя на запитання учнів. 5. Підсумки уроку. 6. Зав­дання додому.

Урок аналізу контрольної роботи: 1. Вступне слово вчителя. 2. Бесіда про характер недоліків і помилок та робота над ними. 3.

1 2 3 4 5

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні