Тонкодисперсна частина і вбирна здатність грунту. Хімічний склад газової і рідкої його фази

ПЛАН

1. ПОНЯТТЯ ПРО ВБИРНУ ЗДАТНІСТЬ ҐРУНТУ ТА її ТИПИ. .  

2. ҐРУНТОВІ КОЛОЇДИ І ҐРУНТОВИЙ ВБИРНИЙ КОМПЛЕКС. .  

3. ЄМКІСТЬ ВБИРАННЯ ТА ї! ЗНАЧЕННЯ. .  

4. ЕКОЛОГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ВБИРНОЇ ЗДАТНОСТІ ҐРУНТУ. .  

6. КИСЛОТНІСТЬ ҐРУНТІВ.  

7. ЛУЖНІСТЬ ҐРУНТІВ.  

8. БУФЕРНІСТЬ ҐРУНТІВ.  

9. СКЛАД ҐРУНТОВОГО ПОВІТРЯ ТА ЙОГО РОЛЬ У ҐРУНТОУТВОРЕННІ 

10. ПОВІТРЯНІ ВЛАСТИВОСТІ РЕЖИМ ҐРУНТУ. .  

11. РАДІОАКТИВНІСТЬ ҐРУНТІВ.  

12. ПРИРОДНА РАДІОАКТИВНІСТЬ ҐРУНТІВ.  

13. ШТУЧНА РАДІОАКТИВНІСТЬ ҐРУНТІВ.  

14

ДИНАМІКА ВБИРАННЯ ТА МІГРАЦІЇ РАДІОАКТИВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ В ҐРУНТАХ 


1. ПОНЯТТЯ ПРО ВБИРНУ ЗДАТНІСТЬ ҐРУНТУ ТА її ТИПИ

Здатність твердої фази ґрунту вбирати тверді, рід­кі і газоподібні речовини називають вбирною здатністю. Ґрунт вби­рає речовини з ґрунтового розчину і ґрунтового повітря.

Вбирну здатність ґрунту ґрунтовно вивчав відомий ґрунтозна­вець К. К. Гедройц. Залежно від природи вбирання він виділив та­кі її типи.

Механічне вбирання відбувається під час фільтрації води крізь ґрунт. При цьому пори і капіляри затримують частки, розмір яких більший за діаметр капілярів. Завдяки механічному вбиранню лю­дина одержує чисту джерельну воду, а саме явище широко вико­ристовують при будівництві штучних фільтрів для очищення води.

Молекулярно-сорбційне, або фізичне, вбирання проявляється в тому, що на поверхні колоїдів ґрунту вбираються молекули речо­вин, які мають полярну будову. Прикладом фізичного вбирання є адсорбція ґрунтом молекул води. Вода, увібрана колоїдами ґрунту, називається гігроскопічною. Глинисті ґрунти, які містять в собі ве­лику кількість колоїдних часток, мають високу гігроскопічність, пі­щані, навпаки, є низькогігроскопічними.

Іонно-сорбційне, або фізико-хімічне (обмінне), вбирання — здатність ґрунту вбирати на поверхні колоїдних часток іони і обмі­нювати їх на еквівалентну кількість іонів ґрунтового розчину.

Хімічне вбирання зумовлено утворенням в ґрунтовому розчині важкорозчинних сполук, які випадають в осад. Катіони і аніони, які надходять у ґрунт з атмосферними опадами, добривами тощо, взаємодіють з солями ґрунтового розчину. В результаті утворю­ються нерозчинні або важкорозчинні сполуки.

Біологічне вбирання зумовлене здатністю живих організмів, що населяють ґрунт, засвоювати хімічні елементи. Після відмирання організмів засвоєні ними хімічні елементи акумулюються у верхньо­му шарі ґрунту у складі органічних речовин.

2. ҐРУНТОВІ КОЛОЇДИ І ҐРУНТОВИЙ ВБИРНИЙ КОМПЛЕКС

Тонкодисперсна частина ґрунту (частинки розміром менше 0,001 мм) відіграє значну роль у фізико-хімічних процесах, шо відбуваються у ґрунті. Колоїдна частина цієї фракції (частки розміром <0,0001 мм) має велику питому поверхню і високу вбир­ну здатність, яка відіграє дуже важливу роль у ґрунтоутворенні.

Незалежно від походження колоїди несуть на своїй поверхні заряд. Природа виникнення заряду у мінеральних колоїдів пояс­нюється так. Уламки більшості глинистих мінералів мають крис­талічну структуру. Всередині даного уламку енергетичні зв'язки між іонами, атомами чи групами атомів взаємно врівноважені, а на поверхні вони частково ненасичені. Поверхневі іони кристаліч­ної решітки діють на вільні іони ґрунтового розчину — відштовху­ють однойменні заряди або притягують іони з протилежним заря­дом. Явище притягання іонів колоїдною

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні