Традиції старовинних народних англо-шотландських балад в творчості англійських поетів епохи Романтизму

від міркувань, які з'являються в тих окремих випадках, коли діалогу в баладі порівняно мало. В діалозі розкривається ситуація, крізь мову персонажів сприймається дія. Діалог виконує функції опису і оповідання. Не випадково, в баладі «Двох воронів» (Two Corbies) читач дізнається про загиблого лицаря, покинутого всіма його близькими, саме з діалогу двох воронів:

«In behind уоn old turf duke

I wot there lies а new-slain knight

And nobody knows that he lies there

But his hawk and his hound and his lady fair».

 

Діалог вводить в баладу ліризм, який одержує в ньому об'єктивну форму, вільну від класичних виявлень. Так, форма діалогу додає незвичайний ліричний настрій баладі «Демон-коханець» (Demon Lover): після довгої розлуки демон повертається до своєї закоханої і намагається захопити її за собою, кидаючи до ніг весь світ. Але кохана не може не відмовити йому: вона вже замужем за іншим:

«О where have уоu been, my long-lost love

These long seven years and more?»

«О I’m come to seek my former vows

That уоu promised me before».

 

Слухач або читач стає свідком цієї розмови. Але в даній баладі діалог також створює рух, швидкий, повний несподіванок, захоплююче з перших же рядків. Він додає баладі і драматичний характер, коли в розв'язці сюжету демон губить свою кохану, втопивши в морі її корабель:

«I struck top-mast with my hand

Fore-mast with my knee:

And I brake that gallant ship in twain

And sunk her in see»

 

Балада, унікальний жанр народної творчості, характеризується єдністю стилістичної системи, що збереглася протягом сторіч, і набором постійних стійких образотворчих і виразних засобів, вироблених традицією.

Багато стилістичних прийомів балади ріднять її з іншими жанрами народної поезії. Перш за все це постійні епітети (наприклад, bonnie, true, fair Ladye, salt tear, gallant Knight і інші), які полегшують імпровізацію, таку характерну для усних жанрів. Часто в баладах використовуються причетні обороти, які переймають функцію епітетів, більш точно виражаючи емоційний настрій. Для досягнення більш яскравої образності в баладах іноді використовуються нетипові, несподівані атрибути до іменників. Якщо на англійській мові такі поєднання зрозумілі і навіть «прозорі», то при перекладі вони вимагають розшифровки. Це своєрідна метафоризація вірша: doubtful gleam з балади «Кетрін Джоунстон» (Katherine Johnstone), vulgar light – балада «Дочка Герцога Гордона» (Duke Gordon’s Daughter) і bleak way – балада «Старий плащ» (Old Cloak).

Кажучи про емоційність, потрібно сказати, що діалект північної Англії і Шотландії, на якому було написано багато балад, викликав враження душевної простоти і зворушливої наївності. Слова, вимовлені по-шотландськи, викликають більш конкретні уявлення, ніж ті ж слова, вимовлені по-англійськи. Слово children більш відвернуто і менш живописно, ніж слово bairnies, тому що bairnies означає тільки шотландських дітей в їх специфічній обстановці, босих – і з особливим ласкавим до них відношенням. Якщо поставити «mother» замість «minnie» або «three children» замість «bairnies three»,