Традиції старовинних народних англо-шотландських балад в творчості англійських поетів епохи Романтизму

Some they brought bill

           Some they brought bowes

           Some they brought other things.

           King was alone in а gallery

           With а heavy heart.

Інший історизм, gorget («панцерний комір»), є точним позначенням елемента середньовічного бойового одягу:

           Even at gorget soldans iache

           He stroke his head presentlye.

Але окрім стилістичної задачі відтворення істинного історичного фону історизми використовуються в чисто практичних цілях: для позначення не існуючих більш речей.

Таким чином, застаріла лексика дійсно додає стилю балади високий поетичний тон, частково в результаті «асоціації з малознайомою і опоетизувала старовиною» (Веселовській, 1976, 55), відтворює реальну історичну обстановку, прикрашає мову героїв, характеризує їх внутрішній стан, настрій, зовнішні і особові якості. Архаїзми в баладах використовувалися для передачі історичного колориту, «створення тимчасової і просторової віддаленості, настрою казкового» (В. М. Жірмунській, 1978, 120). Вибір того або іншого архаїзму (історизму) диктувався конкретними стилістичними задачами, частіше за все визначався більш сильною в порівнянні з нейтральним словом експресивністю старої одиниці, а також відсутністю  в активній лексиці слова, адекватно того, що зображає певний відрізок дійсності, внаслідок чого фольклористам доводилося вдаватися до архаїзмам і історизмам, щоб з максимальною точністю наблизитися до справжнього тексту балади, відновити і зберегти її специфіку як народнопоетичного жанру (Англійські народні балади, 1997, 5).

Для балади як жанру усної народної поезії характерні особливості синтаксичні мі граматичних конструкцій. Вельми часті в них випадки відчуття якого-небудь члена речення (це явище називається еліпсисом), як, наприклад, в баладі «Робін Гуд і три сини вдови» («Robin Hood and Widow’s Three Sons»):

And three he met with proud sheriff

Was walking along town.

(пропуск союзного слова who: who was walking)

Еліпсис додає оповіданню великий динамізм, створює стрімкий розвиток дії, а також додає баладі інтонацію живої мови

У ряді балад підмет виражається двома словами – іменником і особистим займенником (багато поетів, що страшилися в своїх віршах бути слід прийомам народної творчості, запозичали цю особливість):

. . . а fool he may learn а wise man wit.

(«король Джон і пастух» (King John and Shepherd))

В даному прикладі іменник а fool, що стоїть на місці визначення, служить засобом емфатичного і логічного виділення і приймає на себе функції епітета. Тим самим створюється яскрава і несподівана характеристика персонажа.

Емоційність і експресивність можуть бути передані особливим розміщенням слів – це порушення звичайного порядку проходження членів речення, в результаті якого який-небудь елемент виявляється виділеним, звертаючи на себе увагу читача. До XVI-XVIII ст. не було фіксованого порядку слів в пропозиції, тому мовна система відрізнялася великою свободою. Віддзеркалення цього можна побачити в баладі «Стара, двері закрий» (Get and Bar Door):

Quoth our Goodman to our goowife.

(Our Goodman quoth to our goodwife).

Це порушення встановленого порядку слів називається інверсією; вона додає пропозиції велику художню виразність, підведену,

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні