Трансактний аналіз

Трансактний аналіз

Трансактний аналіз — це теорія особистості, концепція соціальної взаємодії і аналітичне керівництво для консультування. Ерік Берн — засновник трансактного аналізу (1910–1970). Основні положення та поняття теорії ТА розкриті в основних працях: ”Трансактний аналіз у психотерапії”(Berne,1961), “Ігри, в які грають дорослі” (1964), “Принципи групової терапії” тощо. Розробка трансактного аналізу є власне зобов’язання Е. Берна, виконання якого було потрібне для того, щоб стати “справжнім лікарем”.

У практиці консультування використовуються такі положення:

– позиція “о’кей” є висхідною життєвою позицією. Відзначається вплив ранніх періодів життя на зміну позицій особистості;

– Ego-стани як моделі переживань, мислення і поведінки. Мотивація формується під впливом стимулу визнання і структурного голоду;

– шість способів структурування соціального часу: відхід, здійснення ритуалів, діяльність, проведення дозвілля, ігри, створення інтимності;

– трансакції як обмін погладжуваннями або одиниці визнання між Ego-станами тих, хто бере участь у соціальній взаємодії;

– сценарії як підсвідомі життєві плани, за допомогою яких люди структурують свій час та визначають долю. Матриця сценарію;

– ігри як приховані трансакції і розплата;

– контракти як передбачення результату професійної взаємодії психолога і клієнта;

– структурний аналіз в ТА як діагностування та диференціювання моделей чи Ego-станів;

– психічна енергія та катексис;

– стимул, визнання та структурний голод;

– обмеження у вигляді наказів, атрибуцій та ігнорування. Життєві позиції

Трансактний аналіз намагається пояснити, чому люди поводяться неадекватно. Частково це відбувається тому, що і сценарії, й ігри пов’язані з отриманням певних нагород і одночасно — з “розплатою” за сценарій, за гру. Окрім того, людям важко відмовитись від ілюзій (автономії чи самостійності). Ілюзії — це свого роду контомінації, які заважають аналізувати ситуацію “тут і тепер”.

Практика трансактного аналізу — це допомога клієнту здобути життєву позицію “я о’кей — ти о’кей”. Основні завдання: відчути себе краще або “зробити успіхи”; “досягнення одужання” або “одужання”. Основні способи досягнення мети — отримання автономії або формування інтегрованого Дорослого.

Підходи та методи, що використовуються в ТА:

– структурний аналіз, який складається з діагностування і проведення диференціацій між однією моделлю “відчування-мисленняповедінки” (чи Ego-станом) і другою аналогічною моделлю;

– здійснення соціального контролю і надання можливості вирішувати;

– аналіз ігор і надання допомоги клієнту в розумінні того, в яку гру він грає, які робить ходи, яка розплата за цю гру і як гра сприяє виправданню життєвої позиції.

– конструктивне вираження природних позицій Дитини і почуттів, які вона звикла приховувати чи ігнорувати;

– аналіз сценарію як допомога у відмові від раніше прийнятих рішень.

Розвиток трансактного аналізу. Стадія Ego-станів (1955–1962); трансакцій та ігор (1962–1966); стадія аналізу сценарію (1966–1970); постбернівська стадія (характеризується використанням елементів гештальттерапії, психодрами, терапії в групах зустрічей і інших систем, які викликають звільнення енергії, що нагадують вибух), використання Ego-грам; катектичний напрям (Стюарт, Джойнс, 1987), в основі

1 2

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні