Травянисті та чагарникові біоми степів України

цих степів є строкате різнотрав'я горицвіта весняного (Adonis vernalis), синяка Попова (Echium popovii), бедринця ломинекаменевого (Pimpinella saxifraga), катрана татарського (Crambe tatarica), тюльпана Шренка (Tulipaschrenkii) тощо.

У північному Степу зустрічаються зарості степових чагарників — сливи степової (Prunus stepposa), карагани кущової (Caraganafru-tex), вишні степової (Cerasus fraticosa), мигдалю низького (Amygdalus папа),таволги (Spiraea). а на вапнякових відслоненнях, гранітах росте чимало ендемічних та реліктових видів. Цікавими об'єктами зростання рідкісних видів є унікальні місцезростання та заповідні ділянки Степу. До них належать крейдяні відслонення в долині Сіверського Дінця їх соснові ліси зі специфічної крейдяної сосни (Pinus cretacea), яка належить до пліоценових реліктів. Поруч із сосною ростуть такі ендемічні види, як сиренія Талієва (Syrenia talijevii), китятки крейдяні (Polygala cretacea), полин донський (Artemisia tanaitica), булатка червона (Cephalantnera rubra), деревій голий (Achillea glaberrima) тощо. Степи північного багаторізнотравного типу в природному стані найповніше збереглися в заповідниках Хомутовський степ, Стрілецький степ, Кам'яні могили.

Типчаково-ковилові степи, або дернинно-злакові біднорізно-травні степи поширені в південній частині зони, вони відзначаються переважанням ксерофільних видів, збідненням видового складу різнотрав'я, зрідженням травостою, збільшенням чисельності ефемерів і ефемероїдів. Ці степи розвиваються на каштанових грунтах і південних чорноземах. У посушливих степах переважають щільнодернинні ксерофільні злаки ковила Лессінга (Stipa lessingiana), к. українська (S. ucrainica), к. волосиста (S. capillata), костриця борозниста (F. rupicola), житняк гребінчастий (Agropyron pectinatum), келерія гребінчаста (Koeleria cristata), покриття яких становить 80-95%. За своєю природою вони належать до типчаково-ковилових та ковилово-житнякових степів

У проміжках між дерниною ростуть види різнотрав'я кермексарептський (Limonium sareptanum), ферула східна (Ferula orientalis), роговик український (Cerastium ucrainicum),пижмо тисячолисте (Tanacetum millefolium), грудниця волохата (Linosiris viliosa), рястка тонколиста (Ornitoganum),тюльпани (Tulipa).

У причорноморській смузі та Присивашші на каштанових грунтах трапляються злаково-полинові степи з домінуванням у рослинному покриві типчака (Festucaovina), тирси (Stipa), житняка (Agropyron), полину сантонімського (Artemisia santonica), п. кримського (A. taurica). На солонцях типовими є кермеки (Limonium) і камфоросма (Camphorosma) інші види.

Галофільна рослинність у Степовій зоні займає значне місце. На ділянках морського узбережжя часто зустрічаються галоф'льні угруповання солонцю (Salicornia), содника (Suaeda), сарсазана шишкуватого (Halocnemum strobilaceum), які місцями утворюють майже чисті зарості з низькою видовою насиченістю.

На рівнинній частині Кримського півострова на південних чорноземах колись були поширені типчаково-ковилові степи з бідним складом строкатого різнотрав'я, а далі на південь на звичайних чорноземних грунтах розвивались мальовничі бага-торізнотравно-типчаково-ковилові степи, залишки яких збе­реглися лише на схилах балок.

Болота в Степу поширені мало. Найбільше з них — Кар-дашинське болото — займає понад 5000 га. Мінеральні,неторфові болота або болота з малопотужним шаром торфу поширені в плавнях на пониззі Дунаю, Дністра і Дніпра,де вони займають величезні площі. їх покривають очеретяні або комишово-рогозово-очеретяні угруповання,які створюють величезну фітомасу.

Псамофітна рослинність є характерною ознакою південного Степу. На пониззі Дніпра понад 160 000 га займають піщані арени, покриті угрупованнями,котрі складаються з костриці борознистої (Festucarupicola), ковили Іоанна (31:іраіопі5),келерії сизої (Коеіегіа giauca), колосняка китицевого (Leymus racemosum), полину піскового (Artemisia arenarius), житняка пухнастоквіткового (Agropyron dasyanthum). Останніми десятиріччями ці площі інтенсивно заліснюють.

Гідрофільна рослинність має інтразональний характер і близька до вже відомої для інших зон. Звичайними тут є стрілолист (Sagittaria), їжача голівка

1 2 3 4 5 6

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні