Твір-опис пам'ятника Тарасу Шевченку у моєму місті
Перше розпорядження про виготовлення та встановлення пам’ятника Кобзарю було прийняте 9 березня 1993 року.
Новий пам’ятник мав з'явитися в Рівному до 9 березня 1999 року - до сто вісімдесят п`ятої річниці від дня народження Тараса Шевченка.
Авторами пам'ятника рівненському Тарасові Шевченку стали скульптори Петро Подолець і Володимир Стасюк, а керував проектом львівський професор Е. Мисько.
Відкрили монумент 22 травня 1999 року, саме у цей день (у 1861 році) прах Шевченка перепоховали на Чернечій горі.
Ідея створення пам'ятника виношувалась давно. З ініціативи товариства "Просвіта" ім. Тараса Шевченка було оголошено конкурс на кращий проект пам'ятника та проведено п'ять турів. У ньому взяли участь, як відомі скульптори, так і початківці: Василь Джабрайлов, Михайло Йориш, Олександр Данилов, Петро Подолець, Володимир Стасюк, Олександр Євтушенко, Володимир Пєтухов, Микола Сівак та ін.
Кращою була визнана модель і затверджений проект пам'ятника Т. Шевченку, авторами якого є скульптори П. Подолець, В. Стасюк та архітектор В. Ковальчук. Проект пам'ятника постійно вдосконалювався. Потрібно було створити монументальний об'ємно-просторовий синтез, який не лише органічно доповнював би центральну площу міста, але й зав'язував її в один цільовий ансамбль. До 1996 року було виконано модель пам'ятника, який затверджено художньою радою Львівської кераміко-скульптурної фабрики
Великий Тарас зображений у русі: він іде, він немов звертається до поколінь з особливим зверненням, немов би веде мову-заклик про братерство, єдність, любов. І його мова є надзвичайно зрозумілою і привабливою, і вся його постать випромінює особливу енергію, яка притягує, яка змушує зупинитись, задуматись. . . Пам'ятник Тарасу Шевченку в місті Рівне створений на кращих традиціях вітчизняного мистецтва, що відповідає завданням і вимогам до монументальних пам'яток такого типу. Він став окрасою і своєрідним символом міста.