Творчість Гріффіта

різні плани. Окремі плани, знятий по-різному і з різних точок зір, Грифіт зіставляв, "монтував". У павільйонних сценах Грифіт користувався трьома планами: середній план, "американський план" (персонажі дані по коліна), для сцен за участю 2-х або 3-х акторів - перший план (де актори дані до пояса). Останній вводився для тог, щоб показати яку-небудь істотну деталь. Усе це свідчить про ретельно продуману розробку режисерського сценарію з метою надати йому велику виразність.

Вже пізніше Грифіт навчився вести розповідь не лише в третій особі, але і в першому. Шляхом складних комбінацій -"затемнень", "напливів", "подвійних експозицій", "кадрів-спогадів", "короткого монтажу" - виявилося можливим передати хід думок і спогадів героя.

Усього цього Грифіту вдалося досягти в першу чергу тому, що усю свою роботу, усі свої пошуки він присвячував роботі над образом. Проте в межах стандартного в ті роки одинприватного фільму не можна було дати розвиток образу-характеру. Грифіту стало тісне у рамках короткометражки. Прагнучи до створення повноцінних художніх творів, працюючи над проблемами кіномови, Грифіт повів боротьбу за збільшення метражу, за створення повнометражного фільму.

Керівники фірми "Байограф" стали заперечувати проти небезпечних "повнометражних" експериментів Грифіта. Експериментатор Грифіта йшов частенько урозріз виробничим інтересам підприємців, з якими він працював

Протягом ряду років йому доводилося витримувати боротьбу з відсталістю своїх хазяїв. Грифіту довелося покинути "Байограф" (1913) і перейти у фірму "Мьючуэл".

В ті роки в США велася запекла боротьба між групою великих кінопромисловців - утримувачів патентів на знімальну апаратуру і "незалежними" кіновиробничниками і кінопрокатниками, до яких належали тоді Цукор, Ласки, Фроман, Леммль, Фокс, Голдвин - творці фірм "Юниверсэл", "Метро-Голдвин-Мейєр", "Парамаунт", "Фокс" та ін. На "незалежних" студіях тоді працювали Томас Инс, Мак Сеннетт, Герберт Бреноно, Мері Пикфорд та ін. Великі кінопромисловці - бізнесмени (у їх групу входили і хазяї "Байограф"), об'єднавшись в "Компанію кінопатентів", претендували на монополію кіноринків і регулювання цін, прагнули розширити прокатну мережу і виробляти якомога більше короткометражок. Адже короткометражки із їхньої точки зору були прибутковим товаром; постановка ж повнометражних картин здавалися їм небезпечним і ризикованим експериментом, а поглиблена робота над створенням повноцінних образів - незрозумілою і непотрібною розкішшю.

Боротьба "незалежних" з "Компанією кінопатентів" була боротьбою за повнометражні картини, за можливість виробничий - творчого експерименту, за вільну конкуренцію, за реорганізацію системи виробництва і прокату. В ході боротьби "незалежних" з "Компанією кінопатентів" передові кінопрацівники переходили один за іншим в табір "незалежних". Боротьба тривала 6 років (1909-1915). За ці роки в результаті діяльності "незалежних" народилася велика американська кінематографія.

"Незалежні", в першу чергу Грифіт, зіграли велику роль в становленні американського кіномистецтва - освоїли творчий досвід європейської кінематографії, притягнули для роботи в кіно велику кількість театральних працівників, реорганізували систему прокату, перемістили центр кінопромислової з Нью-Йорка і Чикаго в передмістя Лос-Анжелоса - Голлівуд.

Перехід в табір "незалежних" полегшив для Грифіта умови його творчої роботи. У "Мьючуэл", а пізніше - з 1915 року - в "незалежній" фірмі "Трайэнгл" (організованою банкірами Кессель і Бауман, що запросили його як співвласника) Грифіт користувався значно великими творчими можливостями. Проте для такого великого майстра цього було недостатньо (а "Байографе" Грифіт був свого

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11