Участь України в міжнародних організаціях
Указом Президента України 11 червня 1998 р. було затверджено Стратегію інтеграції України до ЄС. Стратегія визначає основні напрями роботи органів виконавчої влади з метою досягнення нашою державою статусу асоційованого, а у майбутньому - повноправного члена ЄС.
Шляхи опрацювання довгострокової стратегії відносин між Україною та ЄС стали предметом численних зустрічей упродовж 1998 р. на різних рівнях. Зокрема, позиції сторін були викладені на консультаціях Україна - ЄС на рівні міністрів закордонних справ 24 вересня 1998 р. у Нью-Йорку.
Віденський саміт (16 жовтня 1998 р. ) став важливою віхою у двосторонніх зв'язках України та ЄС. Основну увагу керівників України та ЄС під час Другого саміту було привернуто до питань співпраці у галузі зовнішньої політики та політики безпеки, кооперації з метою реалізації Угоди про партнерство і співробітництво
Другий саміт продемонстрував послідовність зовнішньо-політичного курсу України і підтвердив намір нашої держави реалізувати стратегічний курс на інтеграцію до ЄС. Цей підхід було збережено і на першому засіданні Комітету з питань співпраці між Україною та ЄС 5 листопада 1998 р. у Брюсселі.
На засіданні Комітету були засновані шість підкомітетів, що охоплюють основні напрями УПС:
1) з питань торгівлі та інвестицій;
2) з фінансових, економічних питань і статистики;
3) з енергетики, ядерних питань та навколишнього середовища;
4) з митної, прикордонної співпраці, боротьби з відмиванням грошей і наркобізнесом;
5) з транспорту, телекомунікації, науки і технологій, освіти та навчання;
6) з вугілля, сталі, гірничої промисловості, сировинних матеріалів.
У грудні 1998 р. розпочав роботу Парламентський комітет з питань співробітництва між Україною та ЄС.
Рішення Віденського саміту ЄС 11-12 грудня 1998 р. стосовно розробки спільної стратегії ЄС щодо України було сприйнято як вияв політичної волі ЄС, адекватну відповідь на прагнення України опрацювати довгострокову стратегію відносин Україна - ЄС. Насамперед, йдеться про відображення у стратегії бажання України стати повноправним членом ЄС, а також положень стосовно:
1) можливості набуття Україною найближчим часом статусу
асоційованого члена ЄС, шляхів залучення України до європейського інтеграційного процесу;
2) посилення співпраці в галузі юстиції та внутрішніх справ;
3) сприяння адаптації українського законодавства до норм ЄС;
4) відкриття ринків України та ЄС і залучення України до Європейського економічного простору;
5) підтримка адаптації фінансового ринку України до функціонування в умовах існування евро в країнах ЄС;
6) збільшення інвестицій в Україну, зокрема за рахунок коштів ЄБРР (Європейського банку реконструкції і розвитку) та Європейського інвестиційного банку;