Українська міфологія

Перуна на боги обратиша" (видання Срезневського в „Изв. Акад. Н." т. 10).

У „Слові нікоєго Христолюбця" XI віку найповніше подано списка слов`янського Олімпу: „Вірують в Перуна, і в Хбрса, і в Мокошь, і в Сима, і в Регла, і в Вили, їх же числом тридевять сестриниць глаголять (кажуть) невігласи, і мнять богинями..., і огневі моляться, зовуще єго Сварожичем... і Вилам, і Мокоші, і Сйму, і Реглу, і Перуну, і Рбду, і Рожаниці, і всім тим, іже суть тим подобні"8.

Пам`ятка десь чи не XII віку, але відома "нам у спискові XVI віку: „Слово і откровеніє Св. Апостол" твердить, що люди звуть „боги многи: Перуна і Хорса, Дія і Трояна, і інії многі... То человіци били суть старійшиі... Хоре в Кипрі". В Густин-ському Літопису XVII віку згадуються ще Купайло, Ладо, Коляда, Пбзвизд7.

Є багато- ще й дрібніших згадок про слов`янських богів по різних давніх пам`ятках. У Житті князя Володимира: „А Волоса, єго же іменоваху яко скотіа бога, повелі в Почайну ріку воврещи". Проложне життя його ж: „Ізбі вся ідоли: Перуна, Хорса". У Житті Авраамія, Ростовського Чудотворця, читаємо, що при ньому „чюдський конец (пригород) поклоняшеся ідолу каменному Велесу". Паісіїв Збірник XIV в. ганьбить тих, хто вірує „в Перуна, і в Хорса" (Пам. Учит. лит. III. 224). „Бесіда трьох Святителів" подає, що „два ангела громная єсть: елленьский старец Перун і Хоре жидовин"8.

В Уставі Св. Сави ставиться питання: „Ли (чи) молилася еси Вилам, ли Роду й Роженницам, і Перуну, і Хурьсу". Слово Св. О. нашого Івана Златоустого: „А друзі віруюють в Стрибога, Даждьбога і Пере-плута" (Памятники учит. лит. НІ. 258). Слово Св. Григорія Богослова: „І нині по українам (по окраїнах) моляться ему, проклятому богу Перуну, Хорсу, Мокоші" (Памятники, III. 235).

Оце головні найдавніші джерела, в яких згадується про наших стародавніх богів. Джерела ці не все певні, але їх не мало. Наукова література про них не мала9, але все таки вони ще чекають глибшого вивчення, головно всі разом, цебто мітологія в цілості.

Богів було в нас багато, на що не раз натякають пам`ятки, — це все були малі боги, може й місцевого почитання. „Бозі ваші — древо суть", говорить князю Володимирові папський посланець, натякаючи цим на численність цих богів. Як твердить проф. Е. Аничков (ст. 352), біля Києва, неда-лечко села Берестова, був священний гай, а на схилах під цим гаєм знаходилися печери, в яких береглися Київські боги. Пізніше на цьому місці розбудувалася Печерська Лавра.

Тепер коротко розповім про всіх наших дохристиянських богів, про кожного з них зокрема. 

 

1 2 3 4 5 6

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні