Українські прислівники префіксального творення

то й взяв собі на мислі, Що вишеньці моїй предобре у селу. Що їй превесело. (Є. Гребінка). Інші, підвипивши вже добре, прегірко плакали, слухаючи пісню. (П. Куліш). Решти води було предосить для самої господарки. (Ю Яновський). Ці прислівники вживаються як у прямому, так і переносному значенні.

Префікс на- утворює деривати від різноманітних щодо структури мотивувальних слів. Це: 1) відприкметникові прислівники на –о, -е (вічно > навічно, наумисно (наумисне), нарізно, а також від форм вищого ступеня далі > надалі); 2) т. зв. первісні прислівники (завжди > назавжди, назавтра, наскрізь, напроти); 3) інші за структурою прислівники (опашки > наопашки, наопаш, напотемки). Префікс на- вказує на межу у виявлянні ознаковості; Завжди терновий вінець буде кращим, ніж царська корона. (Лесі Українка); Треба прощатися з Капрі, з морем і з скелями. Може, назавжди. (М. Коцюбинський), або не впливає на семантику слова, це т. зв. квазі (порожні) префікси: Поборгуй, будь-ласка, завтра оддам, Назавтра в город одвезли та й заголили. (Т. Шевченко).

 На вищу міру ознаковості порівняно з твірним відприкметниковим прислівником на -о указує префікс за- – важко > заважко, завбого, задовго, замало, запізно тощо (Спокійно може спати цезар, бо забагато вже було тих Брутів, щоб вірити в їх силу. (Леся Українка). Купив шубу у якогось панка зовсім задешево. (М. Кропивницький). Кажуть, що замало їм платимо. (І. Франко).

В утвореннях задарма (< дарма), задармо, задаром, запівдарма, що утворені від прислівників іншої структури, префікс не міняє семантики цих слів: Така хіба воля небесна була, що кмет їв свій хліб тільки в поті чола, а пан їв і дарма, і за гроші. (Леся Українка). Ференц намагався в усьому допомагати бійцям, бо не хотів задарма їсти їхній хліб.

Гончар).

Префікс від-, який указує на початок часу й місця, на віддалення від них, утворює усього декілька похідних від первісних прислівників: коли > відколи, віднині, відтепер, відторік, відтоді, відсюди, відтам: У городі її пишалися цвіти, відколи вона лише віддалася. (О. Кобилянська). Світлий і незабутній образ відтепер запав Ользі в душу на все життя. (Ю. Смолич). Під осінь мене дали до школи, і відтоді я вже ніколи не бачив злісного Сидора. (І. Франко). Не вспіли одного пошити, вже й інша робота настигла. А гроші відусюди так і сиплються. (Г. Квітка-Основ’яненко). А відтам можемо в Борислав. (І. Франко).

З новим значенням префікс від- утворив прислівник відтак. Твірний прислівник способу так означає „таким способом” [СУМ, Х: 17], відтак є прислівником часу зі значенням „після чого-небудь” [СУМ, І: 647]: Пан не згоджувався брать назад того поля. Так воно й стояло ціле літо толокою. (І. Нечуй-Левицький). Зупинився [жандарм] перед самою печерою. . . , а відтак раптом пхнув колоду багнетом. (І. Франко).

Прислівник віднехотя мотивувальним має девербатив: Про мене хай буде, що хоче, – віднехотя відповів Лукин. (М. Черемшина).

Префікс до- утворює деривати: 1) від деад’єктивних прислівників, у яких посилює ознаковість, виражену твірними словом (конче > доконче, доконечне (доконечно), допевне); 2) від первісних прислівників з часовим значеннями, у яких указує на кінцевий момент (нині > донині, допоки, дотепер): Доконче привезу [книжки]. (І. Нечуй-Левицький). Треба допевне знати, що і як,

1 2 3 4

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні