Український народний одяг – складова духовної культури (урок художньої культури 9 клас)
Серед традиційних прикрас використовували і монети. Їх скріплювали між собою і носили разом із намистом. Називали їх дукатами.
Великою популярністю у жінок користувалися вироби з бісеру. Їх називали – ґердани. Ґердани – шийна бісерна прикраса у вигляді вузької стрічки, виготовленої з різнокольорових намистин, нанизаних на нитяну основу, що утворюють строкатий геометричний, а часом рослинний орнамент.
Учень 8. А волошок, маку скільки!
Материнка, сокирки,
І дзвіночки, й васильки –
Все нам добре на вінки.
Адже сам вінок – є найкращою оздобою голови української дівчини.
Український віночок – не просто краса, а й оберіг, «знахар душі»,бо в ньому є чаклунська сила, що біль знімає, здоров’я береже. Всього в українському віночку – 12 квіточок. І кожна лікар, оберіг. У віночок вплітали різнокольорові стрічки. Кожний колір мав свій символ. (Дівчата по черзі чіпляють стрічки до віночка, який висить на дошці. )
Коричневий колір – символ землі – годувальниці.
Жовтий – символ сонця, хліба.
Блакитний – символ води і неба, дає силу і здоров’я.
Червоний – символ щирості, душевності.
Зелений – символ рослинного світу, молодості.
І насамкінець – найкращою оздобою голови жінки були парчеві очіпки, та хустки. Хустки прикрашали переважно геометричним орнаментом, а пізніше увійшов у моду і рослинний. Особливо ж були поширені різноманітні барвисті хустки.
Учитель. Дякую! Дуже цікаво було послухати про жіночий одяг. А щоб ви добре запам’ятали назви його основних деталей, за допомогою комп’ютера одягнемо ляльку в національний костюм
( Діти називають деталі одягу, які по черзі з’являються на ляльці: сорочка, плахта, попередниця (фартух),вінок. )
Ну ось, наша(придумане ім’я ляльки – дівчинки)може йти на свято. Гарно ми її вбрали? Гарно. Тепер дізнаємося, як чоловіки вдягалися у давнину.
(Розповідає друга пошукова група. )
Учень 1. Мама вишила мені
Квітами сорочку.
Квіти гарні, весняні:
-На, вдягай, синочку.
В нитці – сонце золоте,
Пелюстки багряні.
Ласка мамина цвіте
В тому вишиванні.
Вишиваночку візьму,
Швидко одягнуся.
Підійду і обійму
Я свою матусю.
Головним елементом, як і жіночого вбрання, була вишита сорочка.
На заході вона доходила майже до колін і носилася поверх штанів.
Виріз горловини зав’язували на шнурок чи стрічку. На сході сорочка була коротша, забиралася у шаровари. Вона мала широкі, зібрані на манжетах рукави. Вишитими найчастіше були комір і нагруддя.
Учень 2. Чоловічий поясний одяг найдавніших часів – це – гачі – вузькі
сукняні штани. Вони шилися із білого або сірого полотна. Нижня частина їх обтягувала ногу, а верхня – кріпилася на талії за допомогою шворки.
Гачі носили чоловіки Західної України.
А чоловіки Східної та Центральної України носили шаровари – дуже широкі штани, що їх переважно заправляли у халяви. Вважається, що їх привезли до України козаки зі східних походів.
Учень 3. Поверх сорочки чоловіки Карпат та Прикарпаття носили кептар – хутряну безрукавку, яка завжди була оздоблена вишивкою, аплікацією зі шкіри, китицями та смужками.
А запорізькі козаки носили жупан із шовку