Український сленг

озвучує реалії життя саме у цьому оточенні.

Наприклад, у студентському середовищі побутують такі лексичні одиниці: друшляти (прогулювати пари), гуртак, братська могила (гуртожиток), Степанида, стіпуха (стипендія) тощо.

У сленговому мовленні школярів трапляються слова, що відображають шкільні буденні явища та проблеми: хвіст (заборгованість), шпора, шпаргалка (зрозуміло і без пояснення), плавати (погано знати матеріал), врубитись (зрозуміти), засипатись (не скласти іспити).

Окремим видом жаргонної лексики є кримінальний сленг, що вживається у відповідному середовищі, хоча завойовує позиції у розмовно-побутовому мовленні інших суспільних верств. Тут часто трапляються такі лексеми як: бивень (розумово відстала людина), дядя (начальник тюрми), дока (знаюча людина), квасити (пити спиртне), качок (масивна людина), мусор (міліціонер) та ін.

Проте, якщо вищеназвані сленгізми вживаються лише у конкретному середовищі, то слова, що належать до інтержаргону, є загальновживаними. До таких лексем можна віднести: бомж (рос. абревіатура «без определенного места жительства»), малахольний (ненормальний), лимон (мільйон грошових одиниць), поїхати (збожеволіти), стріляти (просити цигарку).

Отже, як бачимо, український сленг – явище дуже поширене і за певними ознаками його можна навіть класифікувати.

Сленгові слова та вирази, які вживають підлітки, є досить різноманітними і відмінними у різних групах людей

Наприклад, лексему «розуміти» в одній компанії звикли замінювати словом шарити, а в іншій – розчехлятися. Так само існують певні слова та вирази, які притаманні саме певній групі підлітків. Наприклад, для вираження подиву одні використовують слова «я в шоці», для інших більш характерними є слова «я в трансі», «ти шо гоніш?» і навіть «хай мене ранять».

Така різноманітність викликана насамперед тим, що підлітки прагнуть вирізнятися не лише як окрема суспільна група, але і як особистості, у даному випадку це відбувається з допомогою мовно-виражальних засобів.

Багато слів молодіжного сленгу дублюють поширені в інтержаргоні одиниці без будь-яких трансформацій: моргала, баньки (очі); лимон (мільйон грошових одиниць); стріляти (просити); поїхати (збожеволіти); бичок (недопалок); кабак (ресторан); хахаль (кавалер, наречений); миша (кишеньковий злодій); криса (той, хто краде у своїх); малахольний (ненормальний); чорнило (червоний портвейн); біоміцин (вино «Біле міцне»); шнобель (ніс); замокрушити (вбити), зося і дося (відповідні марки вин «Золота осінь» та «Дари осені»).

Походження деяких слів українського молодіжного сленгу зрозуміти досить легко. Так, наприклад, не становить труднощів пояснення таких слів як зубрило (людина, яка присвячує забагато часу навчанню), це слово пішло від дієслова зубрити (вчити напам’ять); подібна ситуація в словах парохід (той, хто відвідує пари) та парогуль (той, хто пропускає заняття) що складаються з двох основ пара та ходити (в першому випадку ) і гуляти (в другому); гуртак (гуртожиток) та інші. Подібні слова є досить поширеними і завойовують позиції, через те, що мають яскраво виражене іронічне забарвлення, а це притягує молодь, адже володіти добрим почуттям гумору – це «модно», «класно» і «хіпово». Почуття гумору допомагає підліткові виділитися з загалу та підкреслити свою особистість.

Однією з цікавих особливостей молодіжного сленгу є зміна значення слів літературної мови, що додає мовленню іронічного забарвлення. Наприклад, базар у літературній мові – торгівля на відкритому місці, у молодіжному мовленні це слово має зовсім інше значення, а

1 2 3 4 5