Український сленг

саме – мовлення; дієслова: запльовуватись, грузити, кінчатися, стріляти, висіти, наїжджати, доганяти, солянка мають цілком розбіжне значення у літературній та сленговій мовах.

Ще один із прийомів, що застосовуються у молодіжному мовленні – це заміна слів їх семантичними синонімами, тобто такими, що мають не зовсім доречний смисловий відтінок. Наприклад, замість словосполучення: «іди сюди» вживається: «мандруй сюди», «мігруй сюди», «крокуй сюди» тощо.

Молодіжному мовленню також властива велика кількість вставних слів, що передають емоції розповідача блін, йо-ма-йо. Значення цих слів зрозуміле лише при усному мовленні і виражається тільки за допомогою інтонації.

Часто нові сленгові вирази утворюються за допомогою пестливих суфіксів: телик – телевізор, велик – велосипед, хом’ячок – комп’ютерна мишка, дрова – комп’ютер.

Характерним для сленгу (зокрема, комп’ютерного) є закон економії мови: маг – магнітофон, магазин; комп – комп’ютер; дезе – домашнє завдання; фно – фортепіано; фізра – фізкультура, сидюк – диск (останні є наслідком читання скорочень: д/з, ф-но, фіз-ра, CD).

В газеті „Україна молода” в одній із статей про український молодіжний сленг для прикладу надані наступні слова: «Короче, дай скатати домашку, а то вчора щось так закумарилась, кльово відірвалась на паті, клепати було впадлюку. А то знаєш, той очкарик-препод пінитись буде». Розмови такого типу можна почути майже в кожному університетському коридорі. Автор статті порівнює цю розмову із розмовою Доцента зі співкамерниками у фільмі «Джентльмени удачі». Звичайно, цей діалог буде зрозумілим тільки для тих, хто перебуває з мовцем приблизно в одній віковій категорії

Але навіть ті, хто може зрозуміти такі розмови, не завжди може перекласти їх на нормальну „цивільну” мову.

Загалом сленгова лексика характеризується багатством словникового запасу, що, мабуть, і є причиною такого широкого використання цього прошарка мови. Наприклад, зникни з-перед моїх очей — це і зів’янь, і відвали, і відсохни, і змийся, і відкоти. Кожне з цих слів має негативний відтінок, щоправда, точно відтворює бажання людини. Мобільний телефон — мобілка, труба.

Також молодіжний сленг як різновид національної мови має свою систему ідіом та фразеологізмів. Метнись кабанчиком — швидко зроби щось; вийди, падлюко, з кукурудзи — не лякай худоби — іди від нас; сушити весла — відпочивати; вуха в трубочку скрутились — щось таке непристойне, що аж ніяково слухати; хай мене ранять — неймовірно.

Студентський сленг — тема окремої розмови. Так уже склалося, що студентство є однією з найбільш творчих прошарків населення, тому і з’являються такі перли, як автомат (залік, іспит, які отримують автоматично за поточними оцінками), лафа, шара (отримати залік без особливих труднощів без відповідних знань), шпрехати (розмовляти), петрати (розуміти), мажори (студенти, батьки яких є дуже забезпечиними у матеріальному сенсі людьми).

Не дуже старанні студенти, сподіваючись на шару (без проблем, не вивчивши жодного питання) скласти іспит, хоч і мають чимало хвостів (боргів) частенько забивають (безвідповідально ставитися до чогось)”. Навіть існує такий вираз у студентському фольклорі — правило трьох «З»: забив, здав, забув (запив, загуляв, тут вже вибір варіанту залежить від побажань людини). Поповнює лексичний склад і життя в гуртожитку, російське слово «общага» вже поступається більш українському

1 2 3 4 5