Українсько-німецькі відносини

План

I Вступ

II Формування політико-правових відносин.

III Роль ФРН у реалізації угоди про партнерство і співробітництв між Україною та Європейським Союзом.

IV Висновки

V Список використаної літератури

 

Вступ

Українсько-німецькі відносини мають багату історичну традицію, яка засвідчує їхню важливість як для розвитку обох народів, так і для загальноєвропейського історичного процесу.

Найважливішими історичними подіями кінця ХХ  століття, поряд з об’єднанням Німеччини і розпадом Радянського Союзу, є утворення незалежної України,  яка стає важливим чинником формування нового європейського устрою на межі ХХ-ХХI століть.

Поступово формується стратегічне партнерство України і Німеччини в Європі. Відносини між двома державами відіграють суттєву роль у стабільному поступі європейської інтеграції. Інтенсивний розвиток всіх напрямків українсько-німецького співробітництва сприяє здійсненню системних реформ в Україні, розвитку зв’язків з Європейським Союзом, в якому об’єднана Німеччина займає провідне місце.

Головним пріоритетом ФРН у 90-ті роки є поглиблення процесу європейської інтеграції у відповідності до національних інтересів. Україна має зайняти своє місце серед німецьких пріоритетів в Центральній та Східній Європі. Саме обопільна зацікавленість визначає історичну перспективу розвитку міждержавного співробітництва. Висвітлення головних напрямків українсько-німецького співробітництва дасть можливість зрозуміти сенс проблем, які перешкоджають формуванню партнерських відносин між двома державами, що створить шанс для розробки дієвих ідей та засобів генези функціональної моделі розвитку зв’язків між двома народами в новому тисячолітті.

Актуальність аналізу українсько-німецьких відносин в контексті європейських інтеграційних процесів обумовлюється, по-перше, необхідністю комплексного дослідження впливу українсько-німецьких відносин на формування та перспективи реалізації європейської інтеграційної політики України, по-друге, значенням  українсько-німецької правової взаємодії для формування громадянського  суспільства та адаптації правової системи України до норм європейського законодавства. Саме ці чинники роблять тему дослідження актуальним науковим питанням та суттєвим фактором практичної реалізації європейського напрямку зовнішньої політики України

Предметом дослідження обрані головні напрямки українсько-німецького співробітництва на тлі європейського інтеграційного процесу. Неможливо показати розвиток відносин між незалежною Україною та об’єднаною Німеччиною поза цим контекстом, оскільки європейська інтеграція суттєво впливає на сучасні міждержавні стосунки.

Об’єктами вивчення і аналізу є три взаємопов’язані складові обраної теми: 1. Україна і Німеччина в 90-ті роки, спільні інтереси, цілі, зміст і форми співробітництва; 2. Проблеми реалізації пріоритетних напрямків українсько-німецького співробітництва; 3. Актуальні аспекти взаємодії двох держав у процесі європейської інтеграції.

Хронологічні межі курсової роботи охоплюють 90-ті ХХ ст. та початок ХХI ст. , тобто період від здобуття Україною незалежності та об’єднання Німеччини, становлення міждержавних відносин у нових історичних умовах до реального початку процесу прийняття нових членів в НАТО та ЄС, формування партнерських українсько-німецьких відносин (1991-2001).

Метою дослідження є комплексний аналіз стану, тенденцій розвитку та перспектив українсько-німецького співробітництва в умовах поглиблення інтеграційного процесу в Європі, висвітлення ролі Німеччини у формуванні зв’язків України з європейськими і трансатлантичними структурами. Такий підхід дає можливість поставити головне питання аналізу європейського напрямку зовнішньої політики України у зв’язок з визначенням досі нереалізованого потенціалу українсько-німецьких відносин. Це ставить складні методологічні проблеми перед дослідником.

Прискорення

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14