Універсально-культурний зміст епічних міфопоетичних текстів

і через це залишається невпізнаним. Таємницю про себе він довіряє лише старому слузі пастуха Евмею та синові Телемаху. Герой, видаючи себе за іншу особу, переконує дружину в тому, що Одіссей неодмінно повернеться додому. Інформаційним знаком для старої няньки, що омивала ноги гостя, був слід на нозі Одіссея, через що вона впізнає господаря, але під страхом покарання не видала таємницю. Інформаційний код у цьому епізоді контамінує з агресивним (покарання). Така ж контамінація видна з того, що Одіссей розкрився за лише їм відомим знакам дружині та батькові після того, як вбив залицяльників Пенелопи. Версія, де Одіссей гине від свого сина Телегона, агресивно-інформаційно кодифікує мортальний мотив запізнілого впізнання того, кого він вбив. Інформаційне кодування мортальності та іммортальності бачимо і в іншій версії твору, де Одіссей мирно царює та помирає, наділений даром посмертного пророкування.

Ми розглянули структуру “Іліади” та “Одіссеї” за тим викладом, яким вони представлені в енциклопедичних виданнях. Зроблено це було навмисно, задля запобігання дорікань щодо суб’єктивного, однобічного вихоплення з сюжету того чи іншого епізоду, який має універсально-культурний зміст. Неважко пересвідчитись, що КГП-структурованість текстів, що ми їх розглядаємо, зафіксована так би мовити “незалежними експертами”, які не мали спільну з нами мету. Проте їх скорочений виклад міфопоетичного твору внаслідок прагнення зафіксувати його ключові моменти визнав у такій якості саме КГП-структуровані та світоглядно кодифіковані епізоди, хоча деякі важливі моменти подекуди залишились поза розглядом. Адже кожний персонаж, задіяний у оповіді, може включатися до самостійного фрагменту сюжету, де теж спостерігаються прояви універсально-культурного структурування тексту

Вочевидь, універсально-культурна структура міфопоетичних текстів, що ми їх розглядали, не може вважатися цілком виявленою, якщо не брати до уваги відомого давнім грекам універсально-культурного навантаження того змісту, який пов’язується з тим чи іншим персонажем, навіть безвідносно до його ролі в “Іліади” або “Одіссеї”. Це виводить персонажі за межі названих творів, проте доповнює аналіз більш широким колом невідомих до цього універсально-культурних смислів, що їм належать.

Добре відомо, що існують різні версії цих творів, у яких конкретна КГП-структурованність тексту може значно відрізнятися. Більш того, навіть у межах однієї версії мав місце розвиток, зміни та доповнення першого, початкового тексту, внаслідок чого загальні КГП-оцінки, що ми їх дали вище, можуть виявитися недостатньо повними. Як зазначає О. Лосєв у вищенаведеній праці (7, с. 404), біографія Одіссея спочатку не була пов’язана з героїкою Троянської війни. Її основою був традиційний фольклорно-казковий мотив дальньої морської подорожі, щохвилинної загрози життю, перебування на “тому світі”, повернення додому саме у той момент, коли дружина має укласти новий шлюб тощо. Його рисами і за тих часів були надзвичайна хитророзумність, переконуюча красномовність, енергійність та підступність.

Одіссей був серед багаточисельних претендентів на руку та серце Єлени, але побрався з її двоюрідною сестрою Пенелопою. Коли почалися збори у похід на Трою, він не хотів залишати кохану дружину та малого сина Телемаха, для чого прикинувся божевільним. Його витівки розкриває Паламед, за що Одіссей пізніше його губить. Таким же не войовничо налаштованим був спочатку і Ахіллес, щоправда, за інших причин – через пророцтво про загибель під Троєю він переховувався від війни у жіночому одязі у

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні