Універсально-культурний зміст епічних міфопоетичних текстів

про зіткнення батька та сина від матрилокального шлюбу, який народжується далеко від постійного місця проживання батька, відбився навіть у імені героя (Телегон – “той, хто народився далеко). Таким чином, іммортальна КГП доповнює загальне кодування цього мотиву агресивним (двобій з батьком) та еротичним (на межі інцесту або геронтофілії – одруження з дружиною батька) кодами при наявності інформаційного коду (незнання, хто саме є його батьком).

Образ Каліпсо інтерпретується дослідниками перш за все в мортальному контексті з виходом на загальну універсальну формулу. Саме ім’я цієї німфи (“та, що приховує”) вказує на її зв’язок із світом смерті, а семирічне перебування Одіссея під її владою з наступним поверненням додому тлумачиться як перемога героя над смертю та повернення у світ живих. Це – ще один, додатковий варіант розгортання в тексті універсально-культурної формули перемоги над смертю. Одним з прагнень Каліпсо було позбавлення Одіссея пам’яті про батьківщину (інформаційний код), а її ткацька майстерність та прозорий одяг, у якому вона щодня стає до робити, натякають на аліментарне та еротичне кодування. Еротизм Каліпсо, що знаходить прояв у напівоголеності – це загальна ознака усіх німф, що зображувалися прекрасними дівчинами і називалися “вакханками”. Найдавніші німфи, як і Афродіта, народилися з крові оскопленого Урана (парадоксальне ствердження життя через заперечення репродуктивної здатності, тобто, табуювання еротизму веде до культивації генетиву). Вони володіють древньою мудрістю, знають таємниці життя та смерті, виліковують, пророкують, позбавляють розуму, тобто їх образ має досить сильне інформаційне насичення, що відноситься до вітальних та мортальних вимірів буття.

В образі мешканців казкового острова Схерія феаків, до яких попадає Одіссей, втілилися уявлення про колишні золоті часи та безтурботне життя. Ця вітальна КГП доповнюється суттєвими мортальними мотивами

Коли гостинні феаки відправили Одіссея на своєму кораблі додому, він глибоко спав протягом усієї дороги і сон цей був схожим на смерть. Це дає підстави розглядати цей корабель феаков як корабель смерті. Гостинні та доброзичливі феаки вважали своїм обов’язком допомагати тим, хто потерпав на морі. Цей своєрідний мотив спасіння інших контрастує з агресивно-мортальним мотивом покарання рятівників за добрі вчинки. Коли корабель, що відвіз Одіссея, повертався на острів, його помітив Посейдон і перетворив разом із екіпажем на скелю.

Підсумовуючі огляд давньогрецьких міфоепічних творів, зазначимо, що виявлення їх універсально-культурної структурованості та підпорядкованості базисній формулі дає можливість встановити типологічні паралелі між ними та іншими спорідненими літературними формами не тільки на підставі схожості сюжетів, образів та функцій героїв, але й за допомогою встановлення ідентичного для всіх них інваріантного універсально-культурного змісту. З цією метою розглянемо “Слово про Ігорів похід”.

3. Універсально-культурні елементи в “Слові про Ігорів похід”

Загальна структура “Слова про Ігорів похід” (10) відповідає універсальній будові творів пригодницького жанру про мандрівку героя та повернення його додому після смертельно небезпечних випробувань. Розгортання базисної формули “життя – смерть (загроза смерті) – порятунок” тут представлено перш за все у нагнітанні ситуації тривожного очікування біди, вісткою про яку є різноманітні знамення. Кульмінацією переможного мотиву є опис першого дня зіткнення руських воїнів із половцями, коли військове щастя їм посміхнулося і вони розсіяли ворожі полки. Проте битва на цьому не

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні