Управління трудовими відносинами фармацевтичної організації

Управління трудовими відносинами фармацевтичної організації.

1. Принципи формування та розвитку трудових ресурсів.

Виконання поставлених перед організацією завдань неможливе без відповідних кадрів. У фармацевтичній галузі - це фармацевтичні кадри, як працюють над створенням, виробництвом, зберіганням, стандартизацією, зберіганням та реалiзацiєю лікарських засобів.

Фармацевтичні кадри - це сукупність осіб, які отримали фармацевтичну освіту та кваліфікацію і допущені до фармацевтичної діяльності. Фармацевтичні кадри розглядаються як специфічна система, що характеризується певною структурою та організацією і залежить від низки внутрішніх і зовнішніх факторів.

Управління фармацевтичними кадрами здійснюється за складною багаторівневою системою. Організаційна структура системи «ФК" побудована за принципом вертикальних і горизонтальнихзв'язків.

Головний суб'єкт управління - держава - розробляє комплекс економічних і організаційних заходів, спрямованих на планове їх формування, розподіл, перерозподіл.

На інституційному рівні керівництва (КМ України, міністерства: Міністерство праці та соціальної політики України, МОЗ України, Управління освіти та науки і Управління медичнихкадрів та державної служби МОЗ України) розробляють загальні принципові питання напрямків розвитку медичних та фармацевтичних кадрів, визначають цілі та задачі

На управлінському рівні (обласні виробничі об'єднання "Фармація" чи інші управлінські фармацевтичні структури на рівні області) визначають цілі та виробляють задачі, пов'язані зрозвитком системи "ФК"

Поява та розвиток в Україні поряд з державною інших форм власності призводять до поглиблення децентралізації управління трудовими ресурсами.

Перше місце посідають служби праці низового (технічного) ієрархічного рівня: фармацевтичних підприємств, аптек, аптечних складів.

Підприємства та організації, які займають ключові позиції на цьому ринку, враховують перспективи розвитку виробництва і сучасні вимоги до фахівців при їх найманні та підготовці (конкурси,тестування тощо).  

1. Структура фармацевтичної освіти в Україні.

На сьогодні питання фармацевтичної освіти є актуальними та отримали інтенсивний розвиток. Цьому сприяли численні фактори (демографічні), які визначають стан фармацевтичної допомоги. Признана загальна тенденція зміни та істотного розширення функцій спеціаліста-провізора.

Серед причин, пов'язаних із змінами функцій фармації, слід відмітити:

· швидке збільшення кількості лікарських засобів та інтенсивний обмін ними в міжнародному масштабі;

· істотні витрати на фармацевтичні потреби (10-20% від бюджету охорони здоров'я в країнах Європи);

· зміна економічних умов та встановлення ринкових відносин, збільшення вартості лікарських засобів та значна варіабельність цін на них;

· зміщення акценту в діяльності аптечної служби з виготовлення на придбання, зберігання та розподіл лікарських засобів, а також на пацієнта (інформаційно-консультативна служба);

· проблема раціонального використання лікарських засобів;

· інтеграція діяльності клінічних провізорів у рамках системи медичного обслуговування; доступність в міжнародному масштабі нових та складних за дією лікарських засобів, що зумовлює підвищення вимог до контролю їх якості;

· фальсифікація лікарських засобів, що має місце останнім часом.

Певний вплив на розвиток та уніфікацію освітнього процесу мають положення "Належної практики фармацевтичної освіти" (GPEP). ВООЗ визначила роль провізора у семи сферах (фармацевт "7 зірок"), що слід розглядати як обов'язковий мінімум для провізора у всьому світі, їх можна віднести до двох

1 2 3 4 5 6 7

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні