Ураження сильнодіючими отруйними речовинами (СДОР) - характеристика та організація медичної допомоги потерпілим

План

  1. Характеристика осередків ураження СДОР і методика оцінки хімічної обстановки під час аварій і катастроф на хімічних підприємствах. 2
  2. Організація медичної допомоги потерпілим в осередку хімічного ураження СДОР  12
  3. Список літератури. 15


Характеристика осередків ураження СДОР і методика оцінки хімічної обстановки під час аварій і катастроф на хімічних підприємствах

СДОР здатні спричинити ураження не тільки людей, а й тва­рин, рослин, заражати на тривалий час територію, призводячи до серйозних екологічних наслідків. Вони можуть проникати в організм через дихальні шляхи, шкірні покриви, слизові оболонки очей і шлунково-кишкового тракту, з їжею або водою. Прак­тично усі СДОР, перебуваючи у пароподібному й аерозольно­му стані, проникають в організм аерозольним шляхом. Тому най­більшу небезпеку становлять газоподібні, високолеткі, рідкі (із високою відносною густиною щодо повітря) речовини, які лег­ко диспергують у повітрі в тверді складники. Деякі хімічні спо­луки, що належать до СДОР (хлор, фосген, синильна кислота, метилізоціанат тощо), у минулому застосовували або планува­ли до застосування як бойові отруйні речовини. Отже, розподіл багатьох із розглянутих хімічних сполук на бойові тактико- хімічні речовини (БТХВ) і СДОР певною мірою є умовним. Цілий ряд показників для оцінки чинників ураження бойових отруйних речовин можна застосувати і для характеристики сильнодіючих отруйних речовин

Так, під час аварій на хімічно небезпечних об’єктах СДОР, як і БТХВ при їх бойовому застосуванні, характеризуються та­кими показниками:

а) об’ємною дією, яка полягає в тому, що заражається не тільки територія в районі аварії, а й повітряний простір;

б) здатністю багатьох сполук проникати в організм через неушкоджені шкірні покриви, що робить необхідним застосу­вання засобів захисту шкіри;

в) властивістю спричинювати ураження протягом певного, інколи дуже тривалого часу (дні, місяці).

У медико-тактичному відношенні СДОР характеризуються:

— раптовістю, швидкістю і масовістю виникнення ураження;

— здатністю заражати навколишнє середовище;

— наявністю комбінованих уражень (інтоксикація СДОР + опік; інтоксикація СДОР + механічна травма тощо).

Осередки хімічного зараження, утворені СДОР, відрізняють­ся від осередків, утворюваних БТХВ, включаючи особливості формування зон (розміри, щільність зараження). Стійкість ре­човин на місцевості, ступінь їхнього впливу на людей небез­печні зараженням великої кількості населення.

Під час аварії на хімічно небезпечному об’єкті не виключа­ється одночасне зараження повітря двома і більше токсични­ми агентами, що утворюються в результаті вторинних хіміч­них реакцій, обумовлених аварією. Це може спричинити ком­біновану дію на організм кількох шкідливих речовин, внаслі­док чого токсичний ефект може бути посилений (синергізм) або ослаблений (антагонізм).

Уражаюча дія СДОР залежить не тільки від їхньої токсич­ності, а й фізико-хімічних властивостей, що визначають дію речовин на місцевості й в атмосфері, від можливості проник­нення, розподілу і перетворення в організмі, механізму токсич­ної дії й обгрунтування методів антидотного впливу, вибору ефективних засобів знешкодження (дегазація). Найважливішою характеристикою небезпеки СДОР є відносна густина їхньої пари (газу). Якщо густина пари якоїсь речовини менше оди­ниці, то вона легша за повітря і буде швидко розсіюватися. Велику небезпеку являють СДОР, відносна густина пари яких більша одиниці, вони

1 2 3 4 5 6 7 8

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні