Ураження сильнодіючими отруйними речовинами (СДОР) - характеристика та організація медичної допомоги потерпілим
План
- Характеристика осередків ураження СДОР і методика оцінки хімічної обстановки під час аварій і катастроф на хімічних підприємствах. 2
- Організація медичної допомоги потерпілим в осередку хімічного ураження СДОР 12
- Список літератури. 15
Характеристика осередків ураження СДОР і методика оцінки хімічної обстановки під час аварій і катастроф на хімічних підприємствах
СДОР здатні спричинити ураження не тільки людей, а й тварин, рослин, заражати на тривалий час територію, призводячи до серйозних екологічних наслідків. Вони можуть проникати в організм через дихальні шляхи, шкірні покриви, слизові оболонки очей і шлунково-кишкового тракту, з їжею або водою. Практично усі СДОР, перебуваючи у пароподібному й аерозольному стані, проникають в організм аерозольним шляхом. Тому найбільшу небезпеку становлять газоподібні, високолеткі, рідкі (із високою відносною густиною щодо повітря) речовини, які легко диспергують у повітрі в тверді складники. Деякі хімічні сполуки, що належать до СДОР (хлор, фосген, синильна кислота, метилізоціанат тощо), у минулому застосовували або планували до застосування як бойові отруйні речовини. Отже, розподіл багатьох із розглянутих хімічних сполук на бойові тактико- хімічні речовини (БТХВ) і СДОР певною мірою є умовним. Цілий ряд показників для оцінки чинників ураження бойових отруйних речовин можна застосувати і для характеристики сильнодіючих отруйних речовин
Так, під час аварій на хімічно небезпечних об’єктах СДОР, як і БТХВ при їх бойовому застосуванні, характеризуються такими показниками:
а) об’ємною дією, яка полягає в тому, що заражається не тільки територія в районі аварії, а й повітряний простір;
б) здатністю багатьох сполук проникати в організм через неушкоджені шкірні покриви, що робить необхідним застосування засобів захисту шкіри;
в) властивістю спричинювати ураження протягом певного, інколи дуже тривалого часу (дні, місяці).
У медико-тактичному відношенні СДОР характеризуються:
— раптовістю, швидкістю і масовістю виникнення ураження;
— здатністю заражати навколишнє середовище;
— наявністю комбінованих уражень (інтоксикація СДОР + опік; інтоксикація СДОР + механічна травма тощо).
Осередки хімічного зараження, утворені СДОР, відрізняються від осередків, утворюваних БТХВ, включаючи особливості формування зон (розміри, щільність зараження). Стійкість речовин на місцевості, ступінь їхнього впливу на людей небезпечні зараженням великої кількості населення.
Під час аварії на хімічно небезпечному об’єкті не виключається одночасне зараження повітря двома і більше токсичними агентами, що утворюються в результаті вторинних хімічних реакцій, обумовлених аварією. Це може спричинити комбіновану дію на організм кількох шкідливих речовин, внаслідок чого токсичний ефект може бути посилений (синергізм) або ослаблений (антагонізм).
Уражаюча дія СДОР залежить не тільки від їхньої токсичності, а й фізико-хімічних властивостей, що визначають дію речовин на місцевості й в атмосфері, від можливості проникнення, розподілу і перетворення в організмі, механізму токсичної дії й обгрунтування методів антидотного впливу, вибору ефективних засобів знешкодження (дегазація). Найважливішою характеристикою небезпеки СДОР є відносна густина їхньої пари (газу). Якщо густина пари якоїсь речовини менше одиниці, то вона легша за повітря і буде швидко розсіюватися. Велику небезпеку являють СДОР, відносна густина пари яких більша одиниці, вони