Урок.Захворювання статевих органів. Венеричні хвороби. СНІД.

тяжких страждань людина помирає.

 

Історик. Вияви гонореї (триперу) описані ще Гіппократом у IV ст. до н. е. У нашій країні створені певні служби для боротьби із цими захворюваннями. Є спеціальні шкірно-венерологічні диспансери, які беруть на облік хворих на венеричні хвороби, надають їм кваліфіковану медичну допомогу.

 

Лікар – венеролог. Гонорея спричинює гнійне запалення статевих органів та сечових шляхів. Збудником її є мікроорганізм – гонокок. Через кілька днів після зараження із сечових шляхів починає виділятися у великій кількості гній, підвищується температура тіла, з’являється різкій біль при сечовипусканні. Потім ці явища зникають, й інфекція переходить у хронічну. Жінки можуть не відчувати перших ознак гонореї. З часом руйнуються статеві залози – яєчники і яйцеводи у жінок (при цьому останні злипаються, зростаються, і жінка стає неплідною), яєчка та сім’яники у чоловіків. У них припиняється вироблення сперматозоїдів.

         Нині відомо близько 30 захворювань, що передаються статевим шляхом. Крім сифілісу, гонореї існують донедавна невідомі: шанкроїд, венерична лімфогранулема, хламідіоз, трихомодіаз, мікоплазмоз, кандідоз, герпес, гострі кондиломи та інші.

 

         Запитання вчителя:

Прослухавши інформацію про ці хвороби скажіть, що спільного між цими хворобами?

         Висновки учнів:

  • пикликаються мікроорганізмами;
  • передаються статевим шляхом;
  • симптоми часто подібні;
  • не всі виліковуються;
  • призводять до важких наслідків.

 

Інтерактивне завдання  «Ідентифікація симптомів»

Учитель. Перевіримо, чи запамятали ви основні симптоми цих захворювань? (Роздаються картки із симптомами. Учні повинні визначити, чи належать дані формулювання до нормальних явищ, чи це є симптоми венеричних захворювань. Якщо симптоматика вказує на наявність венеричного захворювання, мають відповісти: «Потрібна консультація лікаря». В іншому випадку має бути відповідь: «Усе гаразд». )

 

  1. Виразки в області піхви жіночих та чоловічих статевих органів.
  2. Незвичайні пухирі в області статевих органів.
  3. Підвищення температури, гнійні виділення із сечовивідних шляхів.
  4. Сверблячка, збільшення пахових лімфовузлів
  5. Висипання рожевого кольору на шкірі, у ротовій порожнині.
  6. Руйнування носової перегородки, спотворення обличчя, ураження внутрішніх органів.

На венеричні хвороби хворіють як чоловіки, так і жінки. На відміну від деяких інших інфекційних захворювань проти венеричних хвороб в організмі не виробляється імунітет, і в разі повторного зараження хвороба розвивається знову. Венеричні хвороби ніколи самостійно не виліковуються.

 

Діаграма: Щорічно у світі хворіють. (див. додаток №1)

А щодо України, то тут найбільш розповсюдженою є хвороба сифіліс. За захворюваністю сифілісом Україна посідає друге місце серед країн Європи, поступаючись кількістю хворих лише Росії. Число хворих на сифіліс серед молоді в 2004 р. збільшилося в 5 разів порівняно з 2000 р.

 

Вчитель. Повернемося до таблиці, яку заповнювали. Як ви помітили, у таблиці є ще одна незаповнена графа. Справа в тому, що існує ще одна хвороба, основним шляхом зараження якою є статеві стосунки, - це СНІД. Прослухавши повідомлення  ви самостійно заповнюєте таблицю.

 

Історик. А почнемо ми з історії вивчення СНІДу.

Перші зареєстровані випадки захворювання на СНІД мали місце влітку 1981 р. у США. Повідомлялося, що в кількох молодих людей з ослабленим імунітетом, що, як з’ясувалося пізніше, були гомосексуалістами, виявлено саркому Капоши та пневмоцистну пневмонію. Клінічна картина вказувала на вже відомий на той час синдром імунодифіциту, але причина хвороби та шляхи її передачі були ще невідомі.

 

Лікар – інфекціоніст. Однак пізніше виявили нову хворобу в людей, яким переливали кров (з різних причин). У них також з’являлось нездужання, набрякали лімфатичні вузли на шиї, під руками, в паху, утворювалися виразки в роті. Трималась підвищена температура. Надмірно потіли навіть від найменшого зусилля, особливо вночі. Хвороба могла на деякий час

1 2 3 4 5