Урок. Життєвий і творчий шлях Остапа Вишні

ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ ОСТАПА ВИШНІ.

УРОК - ЗАХИСТ ПРОЕКТУ

Навчальна мета: подати учням додаткові відомості з біографії Остапа Вишні, поглибити вивчене про засоби сміху, дати уявлення про ве­лике значення доробку Остапа Вишні в розвитку української сатири.

Виховна мета: Прищеплювати любов до творчості, виховувати учнів оптимістами, навчати тонко володіти гумором.

Тип уроку: узагальнення вивченого.

ХІД УРОКУ

  1. Організаційна частина
  2. Вступне слово вчителя

Яка ж родюча на літературні таланти охтирська земля! За кількістю видатних письменників, які вийшли з її цілющої купелі або своїм життям і творчістю причетні до неї, залишила позаду багато собі подібних міс­течок України. До таких письменників належать: Яків Щоголев, Павло Грабовський, Михайло Арцибашев, Борис Антоненко-Давидович, Василь Чечвянський, Іван Багряний, Платон Воронько, Іванна Чорнобривець, Марія Рудинська, Анатолій Курочка, Остап Вишня. . .

Остап Вишня. Лагідна усмішка, мудрі очі, в них випромінюється добра й весела душа життєлюба, гуманіста, бійця. «Для мене Остап Вишня,— пише Олесь Гончар,— це насамперед виняткова душевна делікатність, чулість, ласкавість. Саме йому, Павлу Губенку, судилося стати найвизначнішим, найпопулярнішим і найулюбленішим сатириком і гумористом в українській літературі XX століття.

Над робочим столом письменника висів аркуш паперу, що мав за­головок «Мої «друзі», будь вони тричі прокляті». У цій напівжартівливій пам'ятці викладалася його програма.

Про що я, нещасний, мушу думати і писати:

  • Про хуліганство, грубість і невихованість.
  • Про виховання лоботрясів і шалопаїв.
  • Про легковажне ставлення до кохання, до шлюбу, до сім'і.
  • Про широкі натури за державний кошт
  • Про начотчиків і талмудистів у науці.
  • Про консерваторів у сільському господарстві, промисловості.
  • Про винищувачів природи. . .

І він писав. Популярність його в народі була неймовірна. «За 2—3 роки праці гумориста Вишня став найбільш знаним після Шевченка»,— пише Юрій Лавриненко.

Друкуватися почав з 1919 року під псевдонімом П. Грунський, а з 1921-го — Остап Вишня.

Уже наприкінці двадцятих Остап Вишня був автором 23 книг фей­летонів, гуморесок, нарисів, що витримали 42 видання за чотири роки, їхній загальний тираж сягнув близько мільйона примірників.

Літературознавці готували повідомлення про:

  • усмішку,
  • фейлетон,
  • нарис,
  • гумореску,
  • засоби комічного зображення в гуморесці,
  • естетичну суть комічного в літературі.

Нарис — прозовий документальний твір, у якому автор, використо­вуючи образні засоби, змальовує справжні конкретні події, місцевість, а дійові особи є реальними людьми. У нарисах ідеться про важливі суспільні події, змальовуються портрети видатних діячів чи відомих осіб, проблеми сучасності.

Гумореска — це невеликий твір, у якому розповідається про якусь смішну пригоду в житті людини, смішну історію чи випадок. Сміх у ній жартівливий, легкий, негострий. Тому в гуморесці не висміюються, як у сатирі, негативні явища чи дії людей, державної системи, а лише часткові недоліки, смішні риси навіть позитивних людей.

Усмішка — різновид фейлетону та гуморески, введений в українську літературу видатним гумористом Остапом Вишнею, автором багатьох збірок

1 2 3 4 5 6 7

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні