Усне та писемне мовлення

– абзаци які логічно пов’язані. Писемне мовлення відрізняється від усного і має такі особливості:

-       писемна мова фіксується графічними знаками. Слід зауважити, що воно може передаватися за допомогою як літер, так і малюнків, схем, формул та інших символів;

-       писемна мова завжди спирається на усне мовлення і є вторинною. Вона фіксує чиюсь висловлену думку і сприймається органами зору;

-       писемна мова – це форма в основному монологічна;

-       писемне мовлення характеризується більшою регламентацією мовних засобів, точнішим добором відповідної лексики;

-       в писемній мові переважає особливий стиль, дещо традиційна форма викладу, загальноприйняті структури документів, правила вживання специфічних словосполучень;

-       у писемній мові виділяються тексти за сферою спілкування, наприклад: ділові папери, накази, накладні, квитанції тощо.

Ділові папери завжди можна відтворювати в усній формі, й таке відтворення буває різноманітним, що розширює його можливості. Часто усне відтворювання тексту не може бути точним, і це розширює функції самого тексту.

Ділова документація відображає характер суспільних відносин, у ній зосереджується інформація про події, явища, приватні стосунки між людьми.

Документи мають правове і господарче значення.

За походження виділяють службові (функціонують в установах і організаціях) і приватні (стосуються приватних осіб) документи.

За призначенням документи поділяються на: розпорядчі (подається інформація про організацію роботи установи, закладу, підприємства), статутні (з коротким викладом змісту статуту організації чи установи), виконавчі (подається план або напрям виконання певного обсягу роботи), інформаційні (містять конкретну інформацію, необхідну для діяльності даної організації чи підприємства).

Документи розрізняються ще й за структурними ознаками, бо вони можуть бути стандартними і нестандартними, що залежить від багатьох об’єктивних та суб’єктивних факторів.

 

7) Доручення

Доручення – це документ, яким організація чи окрема особа надає іншій особі право на певну діяльність або отримання матеріальних цінностей від її імені.

Залежно від суб’єкта дії доручення поділяються на:

- особисті, (особа доручає особі);

- офіційні, (установа доручає собі чи установі).

- Разові і на тривалий період

Якщо ж термін дії доручення не вказується, то воно зберігає силу протягом року.

Максимальне термін дії доручення не може перевищувати 3 років. Недатоване доручення не має юридичної сили.

Особа чи установа, яка украла доручення, може в будь-який час його скасувати, а особа, якій доручення видано, -- відмовитися від нього. Угода про відмову від цього права недійсна. Із припиненням дії доручення втрачає силу будь-яке передоручення третій особі

Особисте доручення юридично правомірне лише у тому випадку, коли підпис особи, що склала доручення, завірив керівник установи печаткою і своїм підписом.

Р е к в і з и т и о с о б и с т о г о д о р у ч е н н я :

1. Назва виду документа.

2. хто доручає (П. І. Б. )

3. кому добучає (П. І. Б. в давальному відмінкові)

4. що доручається (числові дані пищшуться словами і цифрами)

5. назва установи чи організації в якій будуть отримані матеріальні цінності

6. дата видачі доручення

7. Підпис особи, яка склала доручення.

8. Завірення підпису.

Офіційні доручення друкуються на спеціальних

1 2 3 4

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні