Утворення нових слів в англійській мові за допомогою морфеми –er

та віддієслівний іменник, набираючи при цьому іншого значення, наприклад: outclearing “видатки на прання білизни”, outfighting “боксування на відстані довжини руки”, outstanding “визначний”, outwork “застарілий”;при утворенні іменників від дієслів, після яких може вживатися прийменник out, від безприйменникових (простих) дієслів та похідних іменників виникають значення:

а) процесу (часто такого, що з’являється як повторення), наприклад: outbreak, outburst, outcry;

б) наслідники дії, наприклад: outcome, outcrop;

в) пасивної залежності від дії, наприклад: outlay, outlook, outturn;

г) місця або часу дії, наприклад: outfall, outlet, outset, outstart;

1. при утворенні іменників з описовими якостями префікс надає значення:

а) зовнішніх рис й характеристик, наприклад: outback, ounline, ountside;

б) відокремлених особливостей, що властиві цілому, наприклад: outhouse, outfield, outrider, outskirts, outworker.

  Префікс over- також один з найупливаліших англійських словотворчих засобів. обов'язково

  Суфікси виконують функцію афіксальної морфеми, що знаходяться між корінням та закінченням і входять до складу основи. Не вживаючись незалежно, суфікс, проте, має семантичне навантаження, яке впливає на мовотвір.

  Суфіксальний словотвір розрізняється в залежності:

1. Від суфікса що походить з власної мови, наприклад: darkness. У цих випадках наголос повтору не змінюється;
2. Від запозиченого суфікса, що приєднується як до власно мовних, так і запозичених коренів, не змінюючи при цьому наголосу;
3. Від запозиченого суфікса, що вживається з іншомовними коренями, змінюючи при цьому наголос.

У вживанні прикметників з суфіксами –ic і –ical в окремих випадках діє закон лінгвістичної економії; такі терміни, як botanical, historical, geographical можуть вживатися у скорочених варіантах. Проте різниця у значеннях, скажімо, geographical і geographic, historical і historic, tropical і tropic зберігається.

В ході історичного розвитку лексики обставини склалися таким чином, що основи сполучуються лише з певними афіксами. Здатність основ приєднувати ті чи інші афікси називається комбінуючою

Відомий і інший термін для цього явища – валентність. Комбінуюча здатність залежить від кількох факторів, а саме:

1)  певних граматичних категорій основи; окремі суфікси можуть приєднуватися лише до іменника (прикметника, дієслова);

2)  смислу (змісту) основи і суфікса; до прикметників, наприклад, що мають негативне значення, не приєднуються префікси in- чи un-;

3)  фонетичних особливостей основи і афікса. Так численні суфікси потребують відповідного закінчення основи.

Комбінуюча здатність основ і афіксів традиційно розглядалась за їхніми окремими властивостями. В реальності справи постають таким чином, що морфологічні зміни в основі, префіксація і суфіксація на власній і запозиченій основах утворюють ціле семантичне гніздо із складним переплетінням згаданих явищ. Розглянемо деякі випадки.

Продуктивні суфікси, що чергуються –ar, -er, -or, входить до складу багатьох іменників із значенням “той, хто виконує діло” і приєднуються, головним чином, до дієслівних основ, наприклад: aclor, baker, barber, dancer, racer, wrecker, doctor, painter. Аналіз безпосередньо складових, скажімо, іменника pacifer буде такий: pacifer ім. , pac (pacis) лат. корінь, що означає “мир”.

Спостереження над комбінуючою здатністю основ і афіксів дає можливість установити закономірності цього виду словотвору