Утворення нових слів в англійській мові за допомогою морфеми –er

і у відповідності з типами словотвору. Два види композиції охоплюють власне композити і ті слова, що утворені водночас за двома зразками – словоскладання і деривації. Останні утворення - похідного типу.

До дериваційних складних слів слід віднести і похідні складні іменники, наприклад: a hold-up, big to hold up, a cast-away, big to be cast away. Конверсія у таких випадках перетворює дієприслівникові фрази у слова. До складних слід віднести також фрази яки набули статусу композитів завдяки широкому вжитку, що спонукало до їхнього орфографічного оформлення як окремих лексичних одиниць. Для прикладу пошлемося на прикметники middle-of-the-road “половинчастий”, never-to-be-forgotten “незабутній”.

Складні слова умотивовуються і семантично, і структурно компонентами, що ці слова утворюють. Стосунки між компонентами досить складні, тому що при утворенні складного слова значення їх можуть змінюватися. До того ж, вони обов’язково впливають один на другий і мають підмічати певним граматичним правилам. Суборденативні складні слова – це такі слова, складові частини яких структурно і семантично взаємозалежні, не дорівнюючи при цьому одна одній.

Складні іменники субординативного типу часто несуть у собі семантичну зміну значення, пор. : white-eye “різновид птаха”, bluecoat “солдат, вояк” pony-tail “зачіска, кінський хвіст”.

Порядок основ у композитах може бути таким:

  1. прикметник + іменник, наприклад: blackbird, dead-line, free-trader, left-hand.
  2. дієслово + іменник: dash-board, dive-bomb, feed-pipe, tow-rope.
  3. іменник + іменник: ash-bin, axe-stone, foot-ball, iceberg, kettle-drum.
  4. іменник + прикметник: brain-sick, cafe-free, sky-blue.
  5. прикметник + прикметник: pole-green, red-hot.
  6. числівник + дієприкметник: six-numbered, two-faced

У координативному композиті один із складових компонентів не має переваги над другим. Обидва компоненти і структурно, і семантично до якоїсь міри незалежні. Переважна більшість коорденативних складних слів – це надбання розмовного шару лексики. Їм властива проста морфологічна форма, семантична влучність і широке емоційне забарвлення. Складні слова розпадаються на великі групи – частини мови. Найчисленнішими є складні іменники.

Складні іменники розподіляються в залежності від типу взаємин між компонентами. Ці взаємини визначаються порядком модифікації складових частин: перший компонент може індифікувати другий, і навпаки один із компонентів, крім того, взагалі може бути не іменником. Складні іменники тому поділяють на екзоцентричні, тобто такі, у яких лише комбінація обох елементів дає назву відповідного поняття, наприклад: baffle-board “перегородка”, dog-bee “трутень”, leather-head “дурень”.

Найпоширінешою структурною формулою складних іменників є формула N+N.

Останнім часом спостерігається значна продуктивність складних іменників утворених від дієслів з постпозитами (прийменниками) або прислівниками. Останній компонент ніби умотивовує конверсію утворюючи врешті складний іменник, наприклад: a black-out “скорочення робочого дня з наступними скороченнями платні”.  

1. 3 Другорядні типи словотвору

Скорочення – це частина слова що вживається після втрати його окремих елементів. Пропущення якоїсь частини слова проходить від явища узагальнення і відноситься до факторів мовної економії.

  Скорочення – це, у першу чергу, узагальнення. Для повної форми слова чи словосполучення, які набули скороченого вигляду, обов’язковими були висока частотність та популярність вживання, або й складність структури. Більшість скорочень, які ми вживаємо, утворені від повних аналогій, добре знайомих мовцям.

  Скорочення

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні