Утворення нових слів в англійській мові за допомогою морфеми –er

в усному мовленні завжди співіснують поряд з повними формами, наприклад: doc – doctor, proff – professor, sis – sister, mike – microphone. Відрізняє їх лише синтаксичне та емоційне забарвлення, яке наростає в усній мові. Співвіднесеність між скороченням і повною формою може порушуватися лише в поодиноких випадках: doc, наприклад, може означати і лікаря (звідки, власне, скорочення і походить), і власника вченого ступеня, доктора наук – тут спостерігається звичайне явище полісемії внаслідок збігу морфологічних форм.

  Скорочення cab у сучасному значеенні “таксі” походить від слова cabriolet. Семантичне розходження у цьому випадку - діахронного порядку.

  Скорочення до певної міри – редукція слова до однієї з його частин, причому форма може втрачати початок, середину або кінець. Нові утворення здатні вживатися як вільні форми, набуваючи при цьому граматичних категорій. Іменникові скорочення вживаються у множині –profs, -docks, набувають закінчення родового відмінка –prof’s explanation, dad’s chair. У більшості випадків скорочена форма легко корелюється з відповідною повною формою. Втрачену частину повної форми мовець знаходить легко; це, до речі, одна із необхідних умов скорочення як мовного явища. Повна форма ніби слідкує за скороченням, наприклад: maths –mathematics, exam – examination, Tom – Thomas. У цих випадках відповідні форми – не синоніми, а варіанти одного слова.

  Усні скорочення переважно моно семантичні, наприклад: com – commander “командир”, det – detachment “підрозділ”, memo – memorandum “меморандум”, oleo – oleography “олеографія”. У більшості випадків скорочення це найбільш інформативна частина його прототипу. При утворені скорочення автори намагаються опустити ненаголошені склади, хоча це і не є обов’язковою умовою творення

  При скороченні нові форми належать, звичайно, до тієї ж частини мови, до якої належить і прототип. Переважначастина скорочень – це іменники і прикметники, причому прикметники зустрічаються значно рідше.

  Щодо форми скороченої частини розрізняємо три типи скорочень: кінцеве (апокопу), серединне (синкопу) і початкове (аферезу).

  Скорочення, у яких спрощується серединна частина форми, складають слова, що зберігають кінцевий приголосний, наприклад: cons – conveniences, math – mathematics, specs – spectacles, gent’s – gentelmen’s (room). Синкопа може виникати внаслідок поетичного ритму, наприклад: ma’am – madam, o’er – over.

  Коли спрощуються початкові і кінцеві частини прототипу, утворюється скорочення з однією серединною частиною, наприклад: flu – influenza, fridge – refrigerator. Вживана частина прототипу – це, звичайно, його наголошена частина, яка типова лише для просторіччя.

  Окремо слід зупинитися на скороченнях власних назв. Зменьшувально-ласкаві назви притаманні всім індоєвропейським мовам; на грунті спільних етимологічних назв ці мови мають і багато спільних імен. Скорочуються, як відомо, і чоловічі і жіночі імена. Більшість скорочень власних імен – це апокопа, наприклад: Bart-Bartholomew, Ben – Benjamin, Bert – Bertram, Chris – Christopher, Clem – Clement.

  Стилістично скорочення належать до різних розмовних і писемних стилів – побутового, військового, газетного, спортивного. Часто скорочуються слова дитячої лексики, наприклад: dad, mom, sis, gran, granny. Існує до певної міри взаємопроникнення цих стилів, проте воно різне в різних прошарках лексики. Так, скорочення в галузі дитячої лексики не виходять за межі домашнього побуту,

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні