ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК МИСЛЕННЯ І МОВИ У ПЕРВІСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

Так можемо ми зараз відновити початкові форми звукової мови, хоча, звичайно, вони відновлюються гіпотетично, і поки мало надії вказати для них конкретні звукові реалії.

Опубліковано досить багато робіт з просторовими міркуваннями про етапи розвитку мислення і мови. Але всі вони малопереконливі через відсутність конкретних даних, і наукове значення їх більше в тому, що вони указують на якісь можливості дослідження теми, чим в тому, що вони дають конкретні результати. Безперечно можна стверджувати, що поступово росла лексика мови і удосконалювалася його операційна сфера, тобто та робоча частина мови, за допомогою якої все більш тонко виражаються відносини між мовними засобами, що позначаються, поняттями. Далі ми дізнаємося, що в муст’єрський час з'являються певні зачатки ідеології, що не могло не повесті до подальшого збагачення мови. Нарешті, відповідно до загальноприйнятої думки, з появою людини сучасного типу мова досягла того рівня розвитку, що він по структурі своїм став вже цілком сучасним, відлився в ті форми, які властиві з тими або іншими модифікаціями всім вивченим мовам миру.

ВИНИКНЕННЯ МОВНИХ СІМЕЙ, ПРИЧИНИ ЇХ ФОРМУВАННЯ Й ЕВОЛЮЦІЯ

У становленні людини, розвитку культури значна роль нале¬жить мисленню та мові. Доцільне виготовлення та використання найпростіших знарядь праці ознаменувало початок формування відповідних уявлень, що передавалися від людини до людини че¬рез певні звукові сигнали. Як зазначає Д. Ліндсей, злам на шляху формування людини відбувся тоді, коли координація дії рук і мозку при виготовленні й використанні знарядь праці сягла певного рівня, а саме коли внаслідок такої координації виникла рудиментарна мова. За таких обставин міг бути зауважений причинно-наслідковий зв'язок, і наші предки почали розрізняти минуле, майбутнє і теперішнє

Отже, свідомому контакту людини з довкіллям спри¬яла, насамперед, трудова діяльність.

Цей контакт передбачав, принаймні, три одночасних різнови¬ди розвитку: зростаючу вправність і розкутість у діях руки, дедалі більшу координацію розуму та рухів руки, нарешті, ускладнення самого мозку з утвердженням нових процесів опредмечування або раціонального мислення в мові. У такий спосіб у людини вперше сформувалося особливе усвідомлення самої себе, почалося її ві¬докремлення від Природи за допомогою процесу, що водночас сприяв найтіснішому злиттю людини з Природою і надавав над нею владу. Відтак був створений дискурсивний всесвіт, своєрід¬ний ізолят, без якого ніколи не виникла і не розвивалася б ста¬більна та розкута здатність до раціонального мислення, виник¬нення мови.

Між іншим, як вважає український обрядо- і звичаєзнавець С. Килимник, первісна людина не говорила так поволі, членороз¬дільно, а все протяжне, мов виспівувала. Утвердження членороз¬дільної мови пов'язане з виникненням людини сучасного типу. Мислення людини зробило істотний стрибок під час переходу від раннього палеоліту до пізнього. Тоді ж прогресивних перетворень зазнала звукова мова. Саме з цього часу можна говорити про системи мови, які з еволюційного погляду не відрізняються від тих, що існують у суспільстві на сучасному етапі.

Тут зауважимо, що коли декілька мов утворюються внаслідок еволюції однієї мови-основи, то їх називають спорідненими; су¬купність останніх визначається поняттям "мовна сім'я"; якщо мова розвивається на суцільній етнічній території, в її окремих части¬нах зазвичай виникають діалектні групи. На період перетворення мов племен і співплемінностей на мови народностей уже сфор¬мувалася більшість мовних сімей, тобто сукупностей мов із подібною граматичною будовою й основним словниковим фондом, що походить із спільних

1 2 3 4 5 6

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні