ВИЩА СПЕЦІАЛЬНА ОСВІТА

випадку, якщо він набрав певну їх кількість, може подати заявку на іспит і здати його. У цьому - перевага і недолік українських внз, тому що студенти можуть небоязливо вдаватися до розваг замість навчання. До відносних недоліків системи утворення України можна віднести занадто велику середню тривалість навчання і необмежений її термін. Щоб отримати спеціальність, студент українського університету вчиться в середньому 14 семестрів, тобто сім років. В порівнянні зі світовим рівнем це достатньо довго. У другому типі внз - спеціалізованих вищих школах - процес навчання більш регламентований.

      Оскільки в цьому випадку учні зобов'язані наслідувати конкретний учбовий план і розклад іспитів, вищу школу можна закінчити за 4 року. Необмежений час навчання у внз став свого роду проблемою для їх керівництва, яке, врешті-решт, стало боротися з вічними студентами. Тепер, якщо людина вчиться більше нормованого часу - звичайно це 5-7 років, йому доводиться виплачувати за навчання невеликі суми.

 

Проблеми формування навчального закладу

Навчальний процес, в певному спрощенні, можна розглядати як процес суб’єкт-суб’єктного та суб’єкт-об’єктного інформаційного обміну. Виходячи з цього, навчальне середовище (НС), тобто середовище, в якому безпосередньо розгортається навчальна подія, можна розглядати як інформаційне середовище (ІС), а джерела інформації – як складові цього середовища. [1, 2, 3] Сьогодні основними складовими, які, поряд з іншими, формують ІС навчального закладу, залишаються слово вчителя і підручник

Віддаючи належне всім іншим джерелам навчальної інформації, ми зупинимося на проблемах, які характерні для періоду модернізації системи освіти в Україні, однією з ознак якої є поява можливості відбору та використання у навчальному процесі кожного окремого навчального закладу альтернативних підручників. Змістовно це конкретизується в множині запропонованих підручників, структурно - в множині нових програм для середніх закладів освіти.

В запропонованому підході навчальні програми та підручники розглядаються нами не відокремлено, а як взаємозв’язані складові одного i того явища - iнформацiйної насиченостi i структури процесу навчання. Характерною ознакою інформації, яка циркулює у навчальному процесi, є те, що вона опановується суб'єктом навчання нерiвномiрно. Ця нерiвномiрнiсть, вочевидь, залежить вiд багатьох обставин як об'єктивних, так i суб'єктивних. Серед об’єктивних обставин можна виділити тi, що пов’язані з кiлькiстю навчальної iнформацiї, якою повинен (згідно запланованої мети навчання, яка вiдображена у навчальних планах, програмах та підручниках) оволодіти учень за певний період, який умовно можна назвати „одиниця навчального часу”. Помітний надлишок навчальної iнформацiї, який утворюється внаслідок незбалансованості навчальних планів та складу підручників, приводить до того, що деяка її частина не набуває ознак актуальності для суб'єкту навчання, залишається на потенційному рiвнi в процесі iнформацiйного обміну, яким по суті є навчально-виховний процес.

Проблема також полягає в одночасному (паралельному) використанні різних пiдручникiв з різних предметів, якi використовує суб'єкт навчання у своїй дiяльностi. В умовах альтернативних підходів до вибору пiдручникiв може існувати деяка множина їх наборів (сполук) завдяки чому формуються рiзнi iнформацiйнi рiвнi та структури iнформацiйної насиченості навчального середовища.

Наприклад, нині в Україні природничо-математична компонента освіти у десятому класі загальноосвітньої школи представлена двома підручниками з фізики, двома - з хiмiї, трьома - з алгебри, по одному - з геометрії, бiологiї, основ інформатики. Тобто, у реальному навчально-виховному процесі може бути використано дванадцять сполук пiдручникiв.

Випадковість виникнення зазначених сполук може призвести до "механічного" кооперування пiдручникiв та програм, що надасть навчальному плану закладу освіти ознак еклективностi

1 2 3 4 5

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні