ВИЩА СПЕЦІАЛЬНА ОСВІТА

i, врешті решт, не зможе забезпечити досягнення запланованих результатів навчання. Таким чином, сьогодні виникає потреба формування нових пiдходiв до аналiзу проблеми мiжпредметних зв’язків.

З іншого боку, структура i зміст навчальної програми, посібника, підручника виходять з теоретичних конструкцій, побудованих авторами програм та пiдручникiв на підставах власного розуміння цілей навчання, власного досвiду, теоретичних положень, концепцій, якi є узагальненям суспільної практики, досвіду, але обмежені конкретною предметною галуззю. Саме така обмеженість може привести до виникнення ситуації, яку ми називаємо "iнформацiйна катастрофа", тобто наявності такої кiлькостi нової iнформацiї на одиницю навчального часу, якісне засвоєння якої суб'єктом навчання неможливо в силу об'єктивних причин, котрі визначаються обмеженими ресурсами людини щодо сприймання та засвоєння iнформацiї.

Розуміння можливості виникнення "iнформацiйної катастрофи" привело до постановки проблеми знаходження підходів для її запобігання. Пiдхiд, що пропонується для розгляду зазначеного питання, виходить з того припущення, що результати навчально-виховного процесу обумовленi взаємовпливом навчальних програм, реалiзованих в альтернативних варiантах, при їх об'єднаннi в комплекси. Очевидно, навчальнi предмети, в процесi їх вивчення, взаємодiють один з одним, формуючи загальнi структури понять i способи мислення суб'єкту навчання. В результатi кооперативної взаємодiї, альтернативнi програми, за якими побудовано навчальний план в межах окремого закладу освiти, та якi спираються на конкретнi пiдручники, створюють органiзацiйно упорядковану структуру (комплекс), яка, в свою чергу, складається з пiдструктур (комплексiв, побудованих на пiдставах фахової спрямованості навчального закладу, наприклад, природничо- математичний, гуманiтарний, полiтехнiчний i т. iн. ).

З iншого боку, розподiл навчального матерiалу за годинами, що вiдводяться на кожну тему, згiдно навчальної програми вiдповiдного курсу, може бути вiдкоректований при використаннi конкретного (вже iснуючого) пiдручника у реальному навчальному процесi. Iнакше кажучи, з'являється можливiсть адаптування програми, за якою планується навчальний процес, до конкретного пiдручника

При цьому загальна кiлькiсть навчального часу не змiнюється, а відбувається перерозподiл навчальних годин за критерiєм вирiвнювання кiлькостi нових понять, що вводяться у кожнiй темi. Такий пiдхiд може допомогти вчителю при створеннi календарно-тематичного плану, в якому опосередковано врахованi вимоги щодо запобiгання виникнення "iнформацiйної катастрофи". При цьому, можуть бути врахованi iнформацiйнi та структурнi параметри паралельних навчальних курсiв, виходячи з аналогiчних параметрiв пiдручникiв та навчальних програм цих курсiв.

Запропонована методика спирається на доступнi для спостерiгання та вимiру данi i будується на визначених комплексах вiдношень. Це надає можливостi виключити, наскiльки це можливо, iнтуїтивнi та суб’єктивні уявлення про предмет дослiдження. Обраний пiдхiд надає можливостi у системнiй формi визначити властивостi, вiдношення, класифiкувати або упорядкувати об'єкти i подiї, дозволяє переходити вiд одного типу i стану об'єктiв до iншого його типу i стану.

Об'єктами дослiдження виступають найбiльш поширенi зараз носiї навчальної iнформацiї, зокрема, пiдручники, якi рекомендовано для використання в навчальному процесi середнiх закладiв освiти України. Пiдручники ми розглядаємо як системнi одиницi, котрi нами вивчаються та порiвнюються за деякими заздалегiдь визначеними ознаками.

Виходячи з основних положень теорiї iнформацiї та її заломлення для навчального процесу, можна казати, що саме нова для суб'єкта iнформацiя є найбiльш значуща для нього, потребує найбiльших зусиль вiд учня для її опанування (розумiння, вивчення, знаходження прийомiв її використання i т. iн. ). Таким чином, iнформацiйна насиченiсть навчального процесу визначається, в першу чергу, саме новою для суб'єкта iнформацiєю.

На першому етапi дослiджень ми розглядаємо найбiльш, на наш погляд, суттєву ознаку, а саме - кiлькiсть понять, котрi є новими для суб'єкта навчання

1 2 3 4 5

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні