Варшавське повстання 1944 року й Українці

але через німецьке летунство вони потерпіли великі втрати в людях, літаках, а вкінці і в самих матеріялах, призначених для повстанців, з яких велика частина попадала німцям. 14

Щоб якось допомогти варшавським повстанцям, американці заплянували зорганізувати налет на Варшаву, складений з 70 бомбовиків та 100 винищувачів. З того 50 бомбовиків мали б бути заладовані постачанням для Варшави, а решта літаків мала б бомбардувати варшавський аеропорт і, таким чином, відтягнути увагу німецького летунства від Варшави-міста. Для успішного здійснення цього пляну американці просили в Совєтів дозволу приземлитися на совєтських летунських базах для поповнення пального та направи ушкоджених літаків. Але Сталін на це дозволу не дав помимо того, що в цій справі інтервеніювали і бритійський прем'єр Вінстон Черчил і президент ЗСА Ф. Д. Рузвельт. 15

В часі повстання у Варшаві згинуло 150. 000 цивільного населення, приблизно 18. 000 повстанців та приблизно 4. 000 вояків і старшин Першої Армії Польського війська. В часі повстання німці систематично руйнували й палили місто. Після закінчення повстання німецьке командування спрямовувало до Варшави спеціяльні відділи, щоб нищити уцілілі ще будинки. Відділи ті здійснювали свою варварську місію від 5 жовтня аж до 17 січня 1945 р. і знищили 91% пам'яткових будівель і святинь. 16

Все це діялося тоді, коли совєтська армія, а в її складі 1-а польська дивізія ім. Косцюшка, стояла лише кілька кілометрів від Варшави

14 вересня 1944 р. совєтські війська здобули Прагу, передмістя Варшави на правому березі Висли, лише кількасот метрів від міста, де німці жорстоко розправлялися з польськими повстанцями. Польські еміґраційні кола твердять, "що причиною упадку варшавського повстання було свідоме затримання совєтських військ на схід від Варшави, щоб уможливити німцям знищити повстанців, вояків армії Крайової, як невигідних для совєтської влади. 17

Сталін, натомість, твердив, що "варшавське повстання викликала група злочинців, яка хотіла захопити владу (в Польщі)". 18 Совєтська аґенція ТАСС тоді, як і польський комуністичний уряд тепер, твердить, що за варшавське повстання в 1944 відповідає польський екзильний уряд, який не скоординував своєї акції із совєтським головним командуванням і тому ніхто інший, а власне він, поносить відповідальність за викликання повстання та за його трагічні наслідки. 19

Чи здушували українські частини Bаршавське повстання?

Кожна із повище наведених чи цитованих праць являють собою збірники різних документів, а головне свідчень різних свідків, військових як і цивільних, які нераз або не мали критичного способу аналізи подій, яких вони були свідками, або прямо не мали можливости свої власні спостереження сконфронтувати з джерельними матеріялами. Незрозуміле тільки, чому Чеслав Мадайчик, редактор збірника "Цивільне населення у варшавському повстанні" повторював деякі нісенітниці у своїх редакційних замітках, коли він уже мав змогу перевірити чи українці брали участь у здушуванні варшавського повстання у ряді різних публікацій польських авторів, а в тому і праці ген. Є. Кірхмаєра, полк. А. Ю. Боркевича та німця Г. фон Крангальса. До речі, він у багатьох місцях покликається на них і в тому ж самому часі перекручує їхні інформації. 1 Такі поступки мабуть важко було б оправдати на базі незнання чи таки непоінформованости.

В тій же самій редакторській замітці, у доповненні до зізнання С.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні