Василь Іванович Вернадських - життя та діяльність

критично розглянути варті уваги думки народів і мислителів про стан людських душ за труною. Ще один його студентський твір (про полонізми в російській мові) професор Максимович — перший ректор Київського університету — запропонував надрукувати та надіслати в усі училища навчального округу [4].  

Згодом Вернадський надумав навчатися в Московському університеті, але, не маючи засобів до існування, дуже бідував у Москві, внаслідок чого хронічно захворів на серце, тож вимушено повернувся до Києва [5].

1841 року Іван Вернадський закінчив Київський університет зі ступенем кандидата філософії. Після цього у 1841—1842 навчальному році служив старшим учителем логіки та російської словесності в Кам'янець-Подільській чоловічій гімназії [6]. Відповідне призначення датовано 23 серпням (4 вересням) 1841 року. Вернадський був присутній на урочистому освяченні нового триповерхового корпусу гімназії, яке відбулося 8(20) вересня 1841 року. За короткий час Іван Васильович показав себе здібним педагогом. У книзі Івана Михалевича, виданій 1883 року до 50-річчя Кам'янець-Подільської гімназії, Івана Вернадського згадано як одного з найкращих викладачів [7].

Після року роботи в Кам'янці-Подільському, який тоді був центром Подільської губернії, Вернадського 12(24) вересня 1842 року перевели до Києва на посаду старшого вчителя 2-ої Київської гімназії. Крім того, від 2(14) січня 1843 року він ще виконував обов'язки секретаря педагогічної ради.

Роки становлення

У Київському університеті, згідно із Статутом 1842 року, з'явилися нові кафедри. Серед них і кафедра політичної економії та статистики. Вона була вакантною аж до 1846 року

Для заміщення вакантних посад науковців, як правило, відряджали за кордон для поповнення знань і набуття досвіду. Відділення філософського факультету ухвалило підготувати викладача на заміщення вакантної посади професора політичної економії та статистики. Своїм кандидатом рада факультету обрала вчителя другої Київської гімназії Івана Вернадського. Для вдосконалення в галузі філософії, історії, права, політичної економії, статистики та інших наук його 17(29) серпня 1843 року відрядили на три роки до Берліна, Гейдельберга та інших міст Німеччини, Франції, Бельгії, Голландії, Англії, Швейцарії та Італії. Так волею долі Іван Васильович став економістом.

Під час трирічного перебування за кордоном (у 1843—1846 роках) Вернадський відвідував лекції відомих берлінських професорів, оволодіваючи знаннями з економіки, статистики, філософії, історії та політичних наук, теології тощо.

У Парижі він уважно стежив за читаннями видатного фахівця з політичної економії Жерома Бланкі, економіста Мішеля Шевальє, відвідував економічні дебати.

В Англії молодий науковець займався не стільки теорією, скільки суспільно-державною стороною науки. Він знайомився з економічними установами, вивчав систему законів про бідних, відвідував робочі будинки, аналізував стан англійської промисловості та торгівлі. Саме тоді визначилося коло інтересів Вернадського-економіста, який практичними проблемами цікавився більше, ніж теорією.

1846 року Вернадський приїхав у Петербург і, склавши іспит на ступінь магістра політичної економії та статистики, одержав призначення на посаду ад'юнкта в Київському університеті. Проте до Києва він поїхав не відразу. Невдовзі після складання магістерського іспиту Вернандський захистив магістерську дисертацію про теорію потреб і 1847 року повернувся до Києва у званні ад'юнкта.

1849 року в Москві Іван Васильович захистив докторську дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук, політичної економії та статистики.

1 2 3 4 5

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні